Я заробляю стільки ж, як і мій чоловік, ще й живемо у моїй квартирі. Але він вважає, що всю домашню роботу маю робити я. Говорить, що це жіночі обов’язки. Я не згодна.
Чому це він повинен жити на всьому готовому, приходити з роботи і відпочивати, коли я готую йому вечерю, прибираю і перу його речі. Він навіть шкарпетки кидає у прання. А цей предмет одягу він має прати сам, як і спідню білизну.
У нашій родині тато завжди допомагав мамі. Я не звикла до такого ставлення і не збираюся бути чоловікові служницею. Коли сказала йому про це, він образився. Ще й переказав нашу розмову своїй матері.
Свекруха одразу ж зателефонувала, сказала, що якщо чоловік сам буде собі готувати та прати, то дружина йому не потрібна, лише зайві грошові витрати, адже дешевше найняти домробітницю. Вона хоча б мовчки робитиме роботу і не дошкулятиме втомленому після роботи чоловікові.
Свекруха ще навела приклад їхньої родини. Вона своєму чоловікові завжди догоджала, подавала, прибирала, ще й вислуховувала, яка вона повільна. Тут я з нею згодна, сама неодноразово бачила все це.
Поведінка свекра сильно мене дратувала. Може тому, що бачила в ньому звички свого чоловіка. Тому хочу поставити його на місце, поки що не пізно. Моя мама мене підтримує і вважає так само.
— Мамо, та заспокойся ти вже! — намагалася заступитися за бабу Тоню донька, але Женя…
— Оленко, а може, млинчиків? — лагідно спитала бабуся, зазираючи дівчині в очі. — Ні,…
Я завжди, знаєте, з якоюсь тихою ненавистю чекала свій день народження. Не тому, що роки…
Знаєте, Валентина — жінка рішуча. У неї все по поличках, усе до ладу. І зараз…
Те, що кота треба забрати, ні в кого й сумніву не виникло. Світлана Петрівна мала…
Якось увечері в квартирі Свічкарів пролунав несміливий, якийсь навіть тремтливий дзвінок у двері. — Пізнувато…