Я заробляю стільки ж, як і мій чоловік, ще й живемо у моїй квартирі. Але він вважає, що всю домашню роботу маю робити я. Говорить, що це жіночі обов’язки. Я не згодна.
Чому це він повинен жити на всьому готовому, приходити з роботи і відпочивати, коли я готую йому вечерю, прибираю і перу його речі. Він навіть шкарпетки кидає у прання. А цей предмет одягу він має прати сам, як і спідню білизну.
У нашій родині тато завжди допомагав мамі. Я не звикла до такого ставлення і не збираюся бути чоловікові служницею. Коли сказала йому про це, він образився. Ще й переказав нашу розмову своїй матері.
Свекруха одразу ж зателефонувала, сказала, що якщо чоловік сам буде собі готувати та прати, то дружина йому не потрібна, лише зайві грошові витрати, адже дешевше найняти домробітницю. Вона хоча б мовчки робитиме роботу і не дошкулятиме втомленому після роботи чоловікові.
Свекруха ще навела приклад їхньої родини. Вона своєму чоловікові завжди догоджала, подавала, прибирала, ще й вислуховувала, яка вона повільна. Тут я з нею згодна, сама неодноразово бачила все це.
Поведінка свекра сильно мене дратувала. Може тому, що бачила в ньому звички свого чоловіка. Тому хочу поставити його на місце, поки що не пізно. Моя мама мене підтримує і вважає так само.
— Та нормальне в мене було дитинство, як у всіх, — зітхає Тетяна. — Ніхто…
Нашій Ксенії от-от стукне тридцять п'ять. Жінка вона вільна, під вінцем ніколи не стояла. Діточок…
Мене звати Аня. Мені 32 роки, і я маю власну квартиру в Києві. Купила її…
— Ти зовсім про родину не думаєш, — мати стояла на порозі квартири, стискаючи ручку…
— Ой, Оленко, ну й дала ж ти маху! Як уже на те пішло, треба…
Зінаїда Федорівна впевнено штовхнула двері кухні й різко загальмувала на порозі. Пакет із порожніми пластиковими…