Якщо купую щось собі, він каже, що це мої витрати. А те, що купуємо продукти, які майже все з’їдає він, не помічає! Купила ковбасу та сир, так він все зжер, а мені навіть не залишив

Мене звати Ілона, мені 28 років, живу із хлопцем два роки. Раніше я могла дозволити собі регулярно купувати новий одяг, хоч зарплатня в мене не дуже велика.

Але я розраховувала, заощаджувала, підробляла. То блузочку нову куплю, то кофтинку. Загалом мені подобається купувати модні трендові речі.

Я не маю проблем з шопоголізмом, але вважаю, що раз на місяць можу придбати якусь нову річ. До того ж мене надихають стилісти, які розповідають про те, як не купувати зайвого одягу, збирати капсули, які буде легко поєднувати з наявним гардеробом.

Зараз ми з Павлом обоє працюємо, але я живу гірше, ніж раніше. Йому аби смачно поїсти, у кіно сходити, у кафе посидіти.

Тобто він витрачає гроші на наші походи в кіно, але коли я прошу гроші на манікюр, наприклад, або на нову сумочку, то він скаржиться, що на ці гроші краще вдвох сходити до кафе.

Я так не звикла витрачати гроші. Сказала йому про це, образився, тепер гроші у кожного свої, складаємось на все порівну.

Якщо купую щось собі, він каже, що це мої витрати. А те, що купуємо продукти, які майже все з’їдає він, не помічає! Купила ковбасу та сир, так він все зжер, а мені навіть не залишив.

Невдовзі Новий рік, я хочу подарунок під ялинку, але розумію, що його не буде. Натякнула Павлу, проте він відповів, що спочатку він про все сказав і не збирається нічого змінювати та утримувати мене.

Варто ще додати, що він назвав мене меркантильною. Наразі перспектив у цих відносинах не бачу.

Навіщо чоловік, якщо з ним живеться гірше? Як ви вважаєте?