За цей час я жодного разу не чула від нього освідчення в коханні, коли питаю: Ти мене кохаєш? — він відповідає, що не знає, що таке кохання, що таке слово вигадали жінки

Мені 25 років, хлопцеві 27 років. Прочитала тут сповідь про те, чи чекати на пропозицію від коханого чи краще піти і хочу поділитися тим самим.

З Денисом живемо разом два роки, у нас так званий громадянський шлюб. Я не прихильниця таких відносин, але після двох років знайомства, він запропонував лише такий варіант, нічого обіцяючи, втім, нічого конкретного далі у наших відносинах.

За цей час я жодного разу не чула від нього освідчення в коханні, коли питаю: Ти мене кохаєш? — він відповідає, що не знає, що таке кохання, що таке слово вигадали жінки. Каже, що важливі дії, а не слова.

Але, незважаючи на це, він дуже часто запитує мене про мої минулі романи. У мене до нього був хлопець, ми зустрічалися лише півроку, потім розлучилися, зрозумівши, що нічого не вийде у нас, ми дуже різні з ним.

Але я не хочу розповідати про нього Денису, це моє минуле, і таке одкровення не піде на користь нашим стосункам та й розповідати особливо нічого. Я його не питаю про його колишніх подруг, мені це нецікаво, я хочу жити сьогоднішнім, а не минулим.

Але він ображається, каже, що мені є що приховувати, тож я не хочу говорити на цю тему. Я думаю, що він просто ревнивий, тому що постійно прислухається до моїх телефонних розмов, навіть коли я говорю з мамою, а потім кілька разів перепитує, хто мені дзвонив і про що ми говорили.

Помічала, що перевіряє мій телефон та мої листування з подругами в соц. мережах, не розумію, навіщо так робити. Мені це неприємно, я так не роблю.

Я ж йому не дружина, а що буде, коли ми одружимося? Якщо одружимось, у чому я дуже сумніваюся.