Залишається тиждень  до поїздки і чоловік каже: “до речі, забув сказати, що мене не буде в такі дати”, я кажу: « а нічого, взагалі то у нас свято, річниця весілля», чоловік став невиразне щось говорити, банально, але він забув і все, то я це зрозуміла, далі пішли вибачення, але в мене в душі так неприємно

Я у шлюбі 8 років, із чоловіком виховуємо двох дітей. Різниця із чоловіком 15 років, йому 50 років. Для чоловіка другий шлюб, для мене перший. Перші два роки були складними у стосунках, чоловік часто гуляв, я підозрювала в зарді і здогадувалася, потім став розсудливим і начебто все налагодилося.

Став намагатися приділяти нам з дітьми час, балував і начебто змінився. Через місяць у нас річниця весілля – 8 років шлюбу, і випадково я побачила у чоловіка квитки на потяг, він збирається з друзями поїхати на риболовлю прямо цього дня на 4 дні.

Зазвичай я відпускаю його відпочити від сім’ї, ну там на рибалку кілька разів на рік, на футболи, але просто поїхати саме в цю дату, мені здалося дуже прикро.

Я довіряю йому зараз, але вважаю це якоюсь неповагою. Можна поїхати на тиждень пізніше, але не саме цього дня! Коли я дізналася, то не стала влаштовувати скандал, вирішила почекати, ну гаразд, ну могла людина забути, але в душі було дуже неприємно.

Залишається тиждень  до поїздки і чоловік каже: “до речі, забув сказати, що мене не буде в такі дати”. Я кажу: «нічого, взагалі то у нас свято, річниця весілля».

Чоловік став невиразне щось говорити, банально, але він забув і все, то я це зрозуміла. Далі пішли вибачення, але в мене в душі так неприємно.

На сайті є чоловіки читачі, що особливо цінно почути їхні коментарі до моєї проблеми. Напишіть свою думку.