Тринадцятирічний Матвій важко зітхнув, відкинув ковдру і неохоче виліз із теплого ліжка. Коли він
Маринка завжди свято вірила, що в розлученні батьків винна виключно мама. Ну а хто
— Сашку, мені треба донечці підгузки купити, — тихо, майже пошепки, обізвалася Лера, боязко
— Далеко зібралася? Якщо до магазину, то скажи, що треба, і я сходжу куплю,
Світлана поєднала свою долю з Андрієм, коли їй виповнилося тридцять п’ять, а йому —
«Чуже насіння» — так вона подумки називала хлопчика, якого її син прийняв як рідного.
— Ви тільки подивіться на цю велику самостійну жінку! — І, до речі, відтепер
— І буде контролювати, нікуди вона не дінеться! — вперто, з блиском в очах,
Через незвичне ім’я з самого першого класу її переслідували кпини та самотність. У четвертому
— Я ж нічого такого надзвичайного не просила, — зітхає Аліна. — Просто хотіла