— Мені своїх нічим годувати! — гаркнула сваха у слухавку. — Твоя нагуляла — ти й забезпечуй! — Я твого синка за ґрати відправлю! — спробувала прилякати її Олена. — Туди йому й дорога! — розреготалася жінка. — Весь у батька, той уже вчетверте сидить
Третя година ночі. У тиші старої панельки дитячий плач лунав так гостро, ніби різав
«Рідна онука чи чужі діти?»: як наша бабуся знайшла собі підробіток, а нас покинула напризволяще
Осінь ще навіть не почалася, а я вже просто падаю з ніг. До школи
— Валеро, кидай усе і приїжджай. Мама відходить, — слова Ліди впали, як важке каміння. Він завмер із виделкою в руці. До свідомості ніяк не доходив сенс почутого. Що значить «відходить»? Вона ж просто трохи хворіла. — Не придурюйся, — різко обірвала його розгублене мовчання сестра. — Я тобі ще позавчора писала, що її знову забрала швидка. Аналізи критичні
Дзвінок розрізав затишний гул дорогого київського ресторану саме тієї миті, коли Валерій задоволено куштував
— Користується пралкою, яку ми купували, мікрохвильовкою, плитою. Живе зі свіжим ремонтом, який ми ж свекрусі й оплатили! — Ніна від образи аж задихається. — Вони навіть за комуналку не платять! Бо мій чоловік щомісяця матері по десять тисяч гривень скидає
Ніна тремтячими руками ставила чашки на стіл. Кава давно охолола, але пити її не
— От дехто добряче округлився, — продовжував самопроголошений тамада, підморгуючи Люді Кадник, яка якраз потягнулася за м’ясною нарізкою. — А дехто розквітнув і погарнів, — він кивнув у бік іншої однокласниці. — А ти як була мишкою, так і залишилася
Двадцять років — це чималий шматок життя. Здається, тільки вчора ви разом тікали з
— Ти розповніла так, що дивитися гидко! — кидав він їй в обличчя, коли вона, втомлена після безсонних ночей, просила копійку на памперси. — Грошей дати? А ти їх заробила? Сидиш цілими днями вдома, на моїй шиї, то хоч посуд помий, не розвалишся! І взагалі, не твоє діло, де я вештаюся
— Тепер я для всіх найгірша. Починаючи від власної доньки й закінчуючи колишньою свекрухою,
— Мамо, а якщо захочеш все таки повернутися? Чи ти хочеш назавжди залишитися у тому глухому провінційному містечку після столиці? — обурився син. — У когось із нас потім зупинятися? Ну, не знаю… Моя Світлана навряд чи на таке погодиться. Тим паче ти ж про нас ні краплі не подумала
Поки ти тягнеш усіх на собі й віддаєш останнє — ти найкраща мама на
— Поїду, за коси додому притягну! — звично взялася в боки Тетяна. — Куди там тягнути, — махнула рукою Катерина, вже змирившись із долею свахи. — Чоловікова дружина вона тепер, розписалися, певно. Поїдемо, провідаємо, та й благословимо. Що ж робити
Усе почалося з такого шаленого брязкоту, ніби саме небо на землю впало. Шибка у
Якраз устигнемо і пом’янути, і бараболю викопати, бо дощі йдуть, погниє ж усе. Картопля тоді вродила на славу. Після поминок, які допомогли справити пасинки, Зіна погнала всіх на город. Чого без діла сидіти? Небіжчик з домовини не встане, а хату якось тягнути треба
Рая сиділа на своїй ідеальній, вилизаній до блиску міській кухні, обхопивши руками голову з
— Толку з тебе? — шипіла Галина, коли Андрій після чергової гулянки не ночував удома. — Їхала б ти у свій колгосп коровам хвости крутити. Може, якийсь вдівець би й узяв із жалю. І тоді тиха Олена не витримала. Вперше підняла очі: — Це не я не можу. Це ваш син безплідний
У великій хаті стояла така дзвінка тиша, що було чути, як на кухні важко

You cannot copy content of this page