Рідне Слово

Життєві історії 0

— Ану всі танцювати, треба шашлики розтрусити! Коли Катя поїхала, всім одразу стало легко й весело, наче повітря в альтанці посвіжішало. Гуляли до п’ятої ранку, і ніхто вже не поїхав додому. Благо, у будинку Віки та Жені місця вистачило всім

— А хто ж у тебе на ювілеї буде? — поцікавилася Олена у своєї

Життєві історії 0

— По-перше, — відповіла мама колишнього зятя, підібгавши губи, — це не з вини мого сина Данило такий. У нашому роду всі здорові, як дуби, спадковість чиста. У мого сина он здорова дочка росте. А Ліза просто не береглася, коли дитину чекала. А треба було думати

— Дитині він помагає. Копійчиною, звісно. Але ж ти сама знаєш, люба, з такою

Життєві історії 0

Щовесни — посадка квітів, улітку косіння газону, восени — закрутки на зиму, взимку боротьба зі снігом… Вадим буквально збожеволів на соліннях, навчився закручувати банки. Тома допомагала чоловікові: погріб був забитий консервацією. Самі не з’їдали: роздавали друзям, сусідам

Вадим повагом ходив садом, вишукуючи «ідеальне» місце для саджанця. Сам прийняти рішення не наважувався

Життєві історії 0

— Всі чоловіки однакові. Дарма ти заміж поперлася, дарма з цим телепнем жила, і зовсім дарма дитину завела. Ну нічого, тепер розумніша будеш. Будеш біля мене, по господарству помагати. Город, кури, кролі — роботи непочатий край. А ти думала, хліб на деревах росте?

— Мамо, я так не хочу! Я хочу жити своїм життям! — Мені потрібна

Життєві історії 0

— Нарешті! Я вдома! — Катя заглушила двигун біля воріт батьківської дачі, усміхнулася, побачивши акуратно розчищені від снігу доріжки, і на мить заплющила очі. Тато старався. Чекав на неї

— Нарешті! Я вдома! — Катя заглушила двигун біля воріт батьківської дачі, усміхнулася, побачивши

Життєві історії 0

— Матері нема, а спадок є? — гірко запитала Діана. — А спадок є, — примружилась Рита. — Як то кажуть, з поганої вівці хоч вовни жмут. І взагалі, пізно мене виховувати, сестричко. Мене виховали наш татусь і чужа тітка, якій мама мене фактично віддала. Поділимо майно, а далі я тебе знову знати не хочу

— Вона ж сама тоді обрала батька, — твердо каже Діана, хоча в очах

Життєві історії 0

Сидів Вася у холодочку, за будиночком, а біля нього метушилася літня пані — годувала Васю млинцями, мʼясцем. — Надю… Надіє Петрівно, — заїкаючись, промовив Вася, тримаючи в руках млинець. — Мамо, це… колега, Надія Петрівна. Пані обпекла Надю поглядом, а Наді вмить стало все зрозуміло — і навіть весело. Так ось куди зникає Василь! Ось що… вірніше, хто є повноправним власником цього диво-чоловіка

Останнім часом Надійка все частіше почала замислюватися про сім’ю, дітей, дачу та город. І

Життєві історії 0

— Я вам служитиму. У вас залишуся, скільки скажете, — благала Настуня. — Все робитиму: і води наношу, і дрова порубаю, і в хаті приберу. Тільки, будь ласка, розчаклуйте вітчима. Ніяк нам без нього! Нас же шестеро в хаті. Мати, я і ще четверо малечі. Хто за них заступиться? Хто на ноги поставить? Пропадемо без чоловічих рук

— Сама до неї підеш? Ой, яка ж ти жаліслива! Подивіться на неї! За

Життєві історії 0

Як чудово, що я потрапив у цю сім’ю! Тесть — бізнесмен, правда, не олігарх, але котедж нівроку, машина є. Гроші теж водяться. Сам він якийсь дрібний, непоказний, та й на роботі цілими днями

— Як же мені пощастило! — думав Артем, розлігшись на ліжку. — Зараз молода

Життєві історії 0

Вони не могли нахвалитися донькою: на дачі все прибрано, город доглянутий, а в погребі, вишикувалися банки з огірками та помідорами. — Оце так доня, оце розумниця! — сяяла від щастя мама, вихваляючись такою господинею перед сусідами

Катерина отримала «тривожний дзвіночок» від начальства ще на початку січня, коли директор фірми зібрав