Рідне Слово

Життєві історії 0

Вона часто бувала в гостях у молодшого сина, але ніколи в маленькій бічній кімнатці, більше коморі, ніж кімнаті. Це було Танькине царство, як любила казати сама Ніна Михайлівна, там вона красу наводить. Свекруха прямо так і уявляла, що сидить невістка цілими днями і фарбується, фарбується, фарбується

Таня не працює, від слова зовсім. Не встає о п’ятій годині ранку, щоб напекти

Життєві історії 0

— Микита, – кажу, – мій син у моїх батьків зараз. Тож давай домовимося: вранці ти встаєш, тихенько прикриваєш двері спальні і йдеш на кухню розважати свою доньку і годувати її сніданком. Він погодився. — Аааааа, бабуся прийшла!!! – перше, що я почула вранці

Ми з Микитою зустрічалися. Рік уже живемо разом. Ми не розписані. А навіщо? У

Життєві історії 0

Поки тобі немає вісімнадцяти, я тобі платитиму гроші, невеликі, на їжу, одяг тобі вистачить… Потім сама, не знаю, як складеться твоє життя, але я не хочу бути такою самою, як ті батьки неблагополучних дітей, витягати тебе з дурних компаній, ловити за руку, коли ти крадеш, а ти почнеш красти, виховувати твоїх нагулянних дітей

Ольга чекала на чоловіка з роботи, вона давно відчула, як щось витало в повітрі,

Життєві історії 0

Навіть якщо любиш суп, борщу іноді хочеться, правда?! От і мені… Тим паче, Ольга після появи малюка, з головою в турботи пішла. А я – сам по собі. Кому ж це сподобається! От я й вирішив трохи на стороні розважитися. Я думав, це в нас із тобою так, ненадовго, розвіятися… А тут закохався в тебе, як уперше

— Доброго дня, а я до вас! – молода, впевнена в собі жінка, абсолютно

Життєві історії 0

— Як сходила вчора? – запитала Лідія Миколаївна в доньки. — Нормально, – фиркнула та, – усі потім у кафе пішли, а я одна додому поперлася. Тобі ж батько надсилає аліменти. Куди ти їх діваєш

— Мамо, ми тобі Дашку привели, вона на вулиці залишилася погуляти, дивись за нею!

Життєві історії 0

— Як свійський кінь, – злиться Ніна Вікторівна. – Назад батько її везе, а сюди їде сама. І не дзвонить перед цим. Вона ж знає, що хтось удома є завжди, та й ключі є в Люби. Не дзвонить, бо ми почнемо обурюватися. Чоловік на зятя дивитися вже не може. А їй слова не скажи: заступається за свого дармоїда

Ніна Вікторівна з чоловіком живуть у власному будинку за містом. У їхньому міському помешканні

Життєві історії 0

На підготовку до школи я вожу дитину сама. У чергову сварку чоловік сказав, що я мати, я маю це робити, а він навіть не повинен знати, де в дитини підготовка і тренування. Квартплата, іпотека, продукти, оплата за садок, заняття, ліки тощо – все на мені. Причому періодично, щоб чоловіка не трусили пристави, я відправляю аліменти його колишній дружині

Я втомилася метатися в пошуках вирішення ситуації, дуже прошу вас допомогти мені порадою осмислити

Життєві історії 0

Я пропоную вам переїхати до мене. У мене трикімнатна квартира, велика, місця багато. Не запропонував одразу, знав, не погодитеся. Не прибиральницею і не нянькою кличу. Я сам з усім справляюся. Адже я працюю, щодня не можу приїжджати і топити грубку. Якщо вас хвилює, що подумають люди, ми можемо розписатися. Ви мені відразу сподобалися. Давно хотів пропозицію зробити, та боявся, що відмовите

Наталя приготувала сніданок і покликала чоловіка. Він їв мовчки, не дивлячись на неї, немов

Життєві історії 0

Через деякий час на сімейному святі, куди вони з Юрою приїхали привітати тітку, трапилося дивовижне: їх просто не пустили в будинок. — Це що означає? – Тамара була в шоці. Вони з Юрою стояли на порозі з букетом. — Подарунок давайте, а до столу ми вас не пустимо, – процідила свекруха Дар’ї. – Ми з такою ріднею ріднитися не хочемо

— Вихідні минули, а ми навіть не присіли, – Тамара витерла піт із чола

Життєві історії 0

Вчіться, одружуйтеся, дитинку виростимо. Все одно ж утримувати свого студента збиралася кожна сім’я, ну, подумаєш, буде ще й малюк. І тільки одна людина буквально встала в протест від новини, що Матвій одружиться і стане незабаром батьком – це свекруха самої Люби

— Я нормально все це пережила, що тепер вдіяти? – зітхає Любов. – Весілля