До випікання короваю Галина приступила в четвер. Так заведено за традицією. А до цього купила сім різних пакунків борошна. Баба Орися сказала, що належить із семи мішків борошно на коровай брати. Галина постаралася
Син зібрався одружуватися. Звісно, це щастя! Але й клопоти. Наречену привозив, але якось наскоком.
Грошей до наступної виплати дитячих треба було чекати ще днів сім, щонайменше, і жінка все підрахувала. Розподілила продукти так, щоб вистачило на перше та друге
Марина засміялася крізь сльози. Смішно, вона ніколи б і не подумала, що литиме сльози
Зрештою, ні машини, ні грошей. Зате Світлану привів додому, одружився. Батькам вона не сподобалася. Характерна та примхлива. Вони залишили молодим квартиру та поїхали до села
– Наталю, ти вдома? Повз іду, хочу зайти. – Так, мамо, вдома, заходь. Наталя
– Синку, ну навіщо тобі вона? – суворо казала Раїса Миколаївна своєму синові. – Знаю я таких, тільки й думають, як квартиру нашу привласнити
– Синку, ну навіщо тобі вона? – суворо казала Раїса Миколаївна своєму синові. –
– У вас є чоловік, двоє дітей, – продовжувала говорити загадками жінка. – А вам видно цього мало, ви ще й чужу сім’ю зруйнувати хочете
У неділю зранку Ірина вирушила за покупками в магазин. На виході із під’їзду на
– То вам потрібні гроші, чи ні? – зупинила її Олена. – Сядьте, – тихо, але владно наказала вона. – Розумію, неприємно чути критику на свою адресу. А хто вам правду скаже
Віра вважала, що її життя склалося успішно. Заміж вийшла після закінчення університету за коханого
– Ви такі молодці, у вас такі стосунки, ну просто ідеальна родина. Та ще й “золоті дітки” – донька та синочок, – говорили Ірині, – Іро, як тобі пощастило з чоловіком
Ірина нарізала цибулю і плакала від безсилля, та й від цибулі теж. – Ну,
Я я вирішила знайти своєму чоловіку нову дружину. Моя жіноча інтуїція та знання Вадима допоможуть не помилитися у виборі. Я попросила Вадима спочатку придивитися до одиноких жінок на роботі
“Добрий день, Наталю. Ви мене не знаєте. Річ у тім, що я і Вадим..
Вирішили запропонувати, щоб теща продала квартиру і купила біля нас, у сусідньому районі, я з ремонтом допоможу, теща з дітьми допоможе, у мене з нею мінімум перетинів – теоритично все в ажурі
Моє життя… Як же воно мені не байдуже, як же пече кожна його складова!
— Приймеш у прийми? Я все розпродав: худобу, будинок продав. За тиждень треба будинок звільнити. Знаєш, без тебе стало зовсім зле, тоскно, й нічого не радувало. Навіщо мені це все? Я роблю тобі офіційну пропозицію руки й серця! А ще запрошую у весільну подорож. Я ж ніколи ніде не був
Галина Іванівна вже майже п’ять років отримувала пенсію, але продовжувала працювати на заводі кольорових

You cannot copy content of this page