А для Сашка з цього дня почалася ера нескінченної, всепоглинаючої любові й ніжності. Він немов жив у власному світі, закритому від усіх щільними стінами, і була там тільки шалена пристрасть. Солодка жінка Поліна, захопила його розум, залишивши небагато місця для роботи, і ні крихти для сім’ї. Час від часу виринаючи звідти, він обтрушувався від солодкого сну, і з подивом помічав, що в нього є й інше життя.
— Молодий чоловіче, може, ви мені допоможете? Ну, нарешті, Сашко чекав цього питання від
За садом, на горі, сиділи сестри, вони дивилися, як горить рідний дім, де вони виросли, де чиясь мстива рука забирала їхніх рідних. Іскри летіли в темне небо, і здалося їм, що тонка, біла постать метушиться над полум’ям, а може це були білі птахи, стривожені вогнем
Вона прийшла знову, бліда, стояла біля вікна, і нервово смикала поясок від сукні. І
— А я все одно Людку вижену, – сказав Сергій, – будинок мій, мати мені його підписала, тож із ким хочу, з тією і живу. Олег кашлянув, не знаючи, що заперечити у відповідь. Він подивився у вікно. Там, під вікнами, на призьбі, сиділа Людмила і плакала. Олег чомусь одразу визначив, що вона плаче. Серце чомусь стиснулося. Хоч і в одному селі живуть, але Олег не знав її життя, та й не цікавився, різниця в них у віці десять років, не його ровесниця. — Слухай, запитав Олег Іванович, – а йти їй є куди? — А мені до одного місця, куди вона піде
Коси Люда зберегла довгі. Якось звикла до них, і не хотіла розлучатися навіть у
— Ну, ось перша пішла, – сказав батько після сватання, будучи вже “під мухою”. І з іншими також вийшло. Як помітить провожатого біля воріт, так хвіртку навстіж: – Заходь, зятем будеш! Наречений спочатку сахається від такої пропозиції, потім освоїться, придивиться і з Михайловичем – як кращі друзі. Так він всіх чотирьох заміж видав
— Ну, що, Михайловичу, знову дівка? І як це у тебе виходить… п’ята і
Ось і сьогодні розмова в лазні продовжилася темою про наречених: — Матусю, завтра йду на побачення з новою жінкою. Будь готова пробити дані її квартири, добре? — Ох, Толечка, – сплеснула руками Тамара Володимирівна, – Нінка на мене вже косо дивиться з твоїми перевірками. Ти б хоч їй коробку цукерок купив в подяку. А то вона натякає, що послуга платна. І більше нічого перевіряти не хоче
Анатолій вважав себе завидним нареченим. В якості потенційних наречених чоловік розглядав тільки жінок без
Ну, зараз! Зараз людина похвалить його. Цілий день, не покладаючи лап і не шкодуючи зусиль, він носився квартирою, ловлячи цю нахабну муху. Втомився страшенно, але зловив! І тепер може пред’явити її й отримати цілком заслужену нагороду
Чоловік зайшов додому й охнув… Півроку тому йому подарували маленьке кошеня, яке назвали Кулею.
— То вони у Вас усі червиві? — Та ні ж, – злякано відсмикнула руку з яблуком старенька, – дивись, усі ціленькі, це одне попалося, не догледіла. Ну, черв’ячок же їсть, значить, і для людини нешкідливе, кажу ж, не кроплені
— Синку, купи яблучка, свої, домашні, не кроплені. Саме це «не кроплені» і змусило
А якщо те, що відбувається, зовсім не сон, а витівки лукавого, який вирішив зіграти з ним злий жарт. Вкрав ім’я, будинок і дружину, тепер сидить на його дивані й дивиться телевізор. Дочка Аня називає його татом, розповідає про школу й однокласників, а син Олексій питає поради в амурних справах, які нещодавно почалися
Леонід прокинувся рано, ще до будильника, у голові роїлися тисячі бджіл, вони дружно гуділи
І ніхто з них не помітив пару злих очей, що стежать за сім’єю зі щілини між підлоговими дошками. — Ще одні з’явилися, – бурчав домовий, терзаючи скуйовджену, давно не чесану бороду, – не жити вам тут, не радійте. Домовик був розсерджений на весь людський рід, ті, хто побудував дім і прожив тут довге й щасливе життя, раптово поїхали в невідомому напрямку
Поява третьої дитини в сім’ї Мельників мало б стати радісною подією, якби не старший
— Коли ж зникнете з мого життя, дістали! Двері грюкнули, змусивши здригнутися маму і дідуся з бабусею, на хвилину настала приголомшлива тиша для тих, кого закликала зникнути Настя. — Дочекалися подяки, – скрипнув зубами Дмитро Олексійович, спостерігаючи з вікна, як внучка сідає в таксі. — Молода вона ще, дурна, – бабуся любила Настуню до нестями, і намагалася виправдати її необдумані слова
— Я вже доросла, мамо! — Настюсю, я знаю, але невже так важко зателефонувати

You cannot copy content of this page