— Ніно Георгіївно, це що таке? — А сама не бачиш, що?! Їжі онукам привезла, щоб не голодували. Чого стоїш, допомагай давай. Аліна так само здивовано витріщалася на свекруху і ніяк не могла зрозуміти, навіщо їм їжа і чому дітлахи голодують. — Ви проходьте, Ніно Георгіївно, я зараз, пироги переверну, а то згорять
От недарма Ніна недолюблювала свою невістку. Немов відчувала, що покаже вона ще своє справжнє обличчя. Чи дарма кажуть, що скільки ти не старайся, скільки масок не приміряй, а
— Поставила курку в духовку вранці, чоловік із кимось листувався телефоном, а потім такий зайшов на кухню й мені: «А довго ще курка готуватися буде?» Спитала, чи не поспішає він кудись, а він мені й каже, мовляв, мама його написала, брат приїде з дружиною, його кличуть. І мені: «Ти теж можеш поїхати, якщо хочеш»
— Ой, та ми лаялися вчора цілісінький день, — ділиться з подругою Тамара. — Якщо чесно, то я вже й не знаю, як на це все реагувати. І
Потім у неї були Вова, Сергій і Алік. З Аліком Оля прожила найдовше, і від нього в Олі зʼявився син Степан. Але і там щось пішло не так і Оля залишилася одна з дитиною. Мої подруги, сміючись, запитували, чи не планую я взяти до себе і цього хлопчика, але я лише сумно посміхалася у відповідь
Мій син закохався в одну дівчину. Її звали Оля, і я тоді сприйняла подібні зміни у фізіологічному та душевному стані сина досить спокійно. Хлопчику дев’ятнадцять років, має повне
Будиночок на краю села Олена згадала. Вони з Андрієм лише кілька разів бігали повз нього в поле, до свого секретного місця. Якось, коханий зупинився біля хвіртки і, піднявши руку, гукнув
– Навіщо ти приїхала? – Мати тримала двері, трохи прочинивши. – Як мені тепер людям у вічі дивитися? Не дочка ти мені. Тільки пліткувати перестали, ми з батьком
Фігура Ангеліни була безформна, рухи Ангелини різкі, словниковий запас Ангеліни був трохи вище мінімального. Але син її любив, і Дарина змирилася з цим
Син Дарини поїхав за тиждень до весілля. Написав записку: «Знайшов нову роботу. Номер телефону зміню, зателефоную. А поки що телефон відключив. Мамо, вибач, так сталося». Жодних більше пояснень.
Але в кухні вже привабливо щось шкворчало, це батько готував сніданок. У цій родині мамою був тато. Завжди турботливий, згладжує всі конфліктні ситуації, він був уособленням справжнього чоловіка. А які він смажив млинці… М-м-м
Напевно у кожного з нас трапляються неймовірні історії, часом курйозні, але які цілком можуть стати і доленосними. А ви вірите в долю? А в любов з першого слова? Насилу?
Жінка, видно його дружина, одягнена була у світлий брючний костюм вільного крою, розпущене доглянуте волосся, практично без макіяжу
– Лариско, це ти? Скільки років ми не бачилися… Ну ти, звісно, панянка видна, чудово виглядаєш! – Привіт, Олесю! Рада тебе бачити. Як ви поживаєте? Як там Олексій,
– Мамо, а де мій подарунок? – Алла кинула побіжний погляд на стіл. – Щось я не бачу своєї вази… – Ой, я її переставила, – за голосом Олени Павлівни було чути, що вона переживає
– Мамо, а де мій подарунок? – Алла кинула побіжний погляд на стіл. – Щось я не бачу своєї вази… – Ой, я її переставила, – за голосом
— Негідник, – кричала на зятя мати Лери. – Виставив із дому дружину і сина! Негідник! Кинути дитину дворічну, як так можна? Совісті немає. Ой, не бреши, через те, що дружина не готує або щось по дому не робить, не розлучаються
— Річ навіть не в готуванні, хоча Лера взагалі вдома нічого не робить, – каже Ольга Дмитрівна. – Річ у байдужому ставленні до сім’ї та чоловіка взагалі. Ну
«Ольго! Знову ви?! Та що ж це таке? Де ваші чоловіки? Чому ви їх не посилаєте в магазин?» «Рух – життя!» – несподівано для себе відповіла Оля, сусід спритно підняв жінку і знову, як і минулого разу, практично дотягнув її до квартири
Ольга Іванівна вийшла з дому в магазин. Вона була вже в інтелігентному віці, і похід у магазин був для неї великою подією. Їй доводилося надягати цілу амуніцію, включно

You cannot copy content of this page