Головна

Життєві історії

— А де ж твій наречений? Напевно, із села? Чи не тракторист бува? — допитувалися дівчата. — Яка різниця? Аби людина хороша була, — ухильно відповідала Валя. — І аби любов була. Решта — додасться
Життєві історії 0
Над Валею в училищі насміхалися всі. На фізкультурі повненька, рихла дівчина не могла ні гімнастичні вправи робити, ні по канату лазити, ні бігати. Усе її тіло бунтувало проти
Ох і любить Соня цей хліб на поду! Хоча, який то хліб? Колобок і є. Бувало, збере баба Маня залишки тіста з країв, із дна діжки, та скачає колобок, завбільшки з долоню. Гріх це, хліб викидати, блюзнірство. Що мати баби Мані, що бабця її, що прабабця — усі до хліба з повагою ставилися, ось і баба Маня приловчилася цей колобок із тіста в куточок печі ставити
Життєві історії 0
Баба Маня втомилася від онуки. І від правнуків, якщо чесно, також. Скільки років жила вона сама, лише кілька разів на рік зустрічаючи дорогих гостей? То що ж виходить?
Він міг за сніданком зжерти шість яєць з беконом, в обід – половину каструлі борщу, а ввечері зажадати котлет із картоплею. При цьому Ліза наїдалася кашею та йогуртом, а Світлана їла зовсім потроху
Життєві історії 0
Світлана сиділа на кухні й перебирала чеки з крамниць. Цифри, як не складай, виходили непристойно великі. Вона взяла калькулятор, перерахувала ще раз і тільки головою похитала: за місяць
У надрах сумки Ганнуся відшукала пластиковий паспорт, ключі та три товсті пачки великих купюр, перехоплених банківськими гумками. Ганнуся витягла паспорт. Із фотографії на неї дивився кучерявий хлопець. — Симпатичний, — вголос сказала Ганнуся, дивлячись на пластик
Життєві історії 0
— Коли борг повернеш?! Усі терміни минули! — двоє здоровил із нахабними, самовпевненими пиками стояли на порозі квартири, де мешкала Ганнуся з мамою. — Я ж вам тиждень
Яблук було дуже багато, величезні червоні, жовто-зелені плоди по кілька штук висіли на кожній гілці. Але Оксана збирала їх чисто механічно, не до яблук їй було. Не витримавши, запитала у чоловіка: — І що тепер робити будемо? — У якому сенсі? — Василю, ти що, прикидаєшся? У той пансіонат твоя мати явно не збирається
Життєві історії 0
Оксана насипала супу чоловікові, який щойно повернувся з роботи, і сіла поруч. Зачекала, поки Василь хоч трохи насититься, щоб голова почала «краще міркувати», і тоді розпочала серйозну, давно
— Шашлик готовий, час за стіл! Маргарита обережно зняла шампури з мангала. Дим ліниво здіймався вгору, змішуючись із пахощами прянощів, рум’яної скоринки та розпеченого вугілля. На дерев’яному столі під розлогою грушею вже чекали на них салати, нарізки, келихи — все для ідеальної вечері на двох
Життєві історії 0
— Владе, неси соус та хліб! — гукнула Маргарита чоловікові. — Шашлик готовий, час за стіл! Маргарита обережно зняла шампури з мангала. Дим ліниво здіймався вгору, змішуючись із
— Не потрібна мені дитина. Хто мене з нею заміж візьме? — Наталю, не роби того гріха. Дай їй життя й віддай мені, — заблагала Ганнуся. — Дурненька, навіщо? Як ти сама з малюком даси собі раду? — здивувалася Наталя. — Мене й без дитини ніхто заміж не візьме. Дам вже собі раду і дитині
Життєві історії 0
Село, де мешкала Валентина з чоловіком та їхньою трирічною донечкою, було велике, та з роботою для чоловіків була скрута. Тому й заглядали багато хто у чарку. Чоловік Валентини,
— Ти їсти хочеш? — Я теж хочу! — Сашко зрозумів, що Марина нормально поставилася до цього, й підморгнув їй. — Тоді мийте руки й за стіл, — кивнула їм жінка. Рита розслабилася, вона боялася йти сюди, думала, що тітка Марина до неї погано поставиться. Та й узагалі їй бракувало мами, вона вже сумувала за нею
Життєві історії 0
— Марино, мені у справах треба від’їхати, — Сашко підійшов до дружини, яка саме годувала маленьку донечку. — Добре, а на зворотному шляху заїдеш у крамницю? Треба дещо
— Риба та смердюча, кісток у ній неміряно! Спочатку чисть, потім смаж! Краще вже в магазині купити філе й не морочитися! — Ні, тут у нас взаєморозуміння, — відповіла Ганна. — Сам наловив, сам чисти й готуй. Я тільки їм
Життєві історії 0
— Смачна рибка, — схвалила Наталя, — де купила? — Що значить, де купила? — здивувалася Ганна, — У мене в хаті цілий рибалка живе! — І давно
— Що? Я бабусею… А як це? О Господи, ти чекаєш дитину, чи що? Мамо рідна, от сором, от сором… У РАЦС вона зібралася… Дивись, як же, одружиться він із тобою… Кине з приплодом! Люди добрі, що ж діється… Бабусею я стану! Зраділа вона мені! А город як, а продукти хто мені тепер принесе, га? У мене он ноги зовсім хворі
Життєві історії 0
— Ну що, знову зарплату затримують? Набридло позичати. Як перекотиполе, їй-богу… — мати незадоволено скривила губи, усім своїм огрядним тілом повернувшись до доньки. — Так, мамо. Знову. Від

You cannot copy content of this page