Головна

Місяць: Вересень 2024

Знаєш, вона ж на ювілей батька приїхала і висловилася там перед гостями на повну. Сказала, що невістка в неї “уживаний товар”! А в батька і колеги були з роботи, їм ось таке знати було обов’язково? Звісно, після такої її поведінки про наше з нею спілкування вже не може йтися, хоч би як чоловік намагався нас помирити
Життєві історії 0
— Мій чоловік потрапив до лікарні з незначним захворюванням, – пояснює Василина. – Я в цей час була на дачі в мами, готувалися до ювілею батька. Свекруха швиденько
Просто важко жити в чотирьох у таких умовах, санвузол суміщений, невістка в декреті, вона сама на пенсії, цілий день у квартирі ніс до носа троє – вона, Люда й онук. І на малогабаритну кухню йдуть в один час, а там тісно, просто до неможливого тісно. А вечеряє Марія Миколаївна тепер узагалі у вітальні, за столом вони всі не вміщаються
Життєві історії 0
Марія Миколаївна рахувала дні до того моменту, коли її син із невісткою та онуком зможуть з’їхати у власне житло. Але будинок уже півроку тому здали в експлуатацію, а
Це був приголомшливий тиждень. Я переконався, що я зустрів рідну для себе людину, ту саму, з ким я хочу і готовий провести своє життя. Я познайомився з її батьками, познайомився з дитиною. Усе було чудово, всі мене дуже добре прийняли і спільно було ухвалено рішення, що я переїду і ми будемо жити разом. Після цього тижня я повернувся до себе в місто, кілька місяців попрацювавши, заробивши грошей на перший час, я зібрав речі і поїхав до них. Я зробив їй і дитині пропозицію, їй – вийти за мене заміж, йому – бути батьком і сином. Усі погодилися і ось почалося наше сімейне життя
Життєві історії 0
Мене звуть Олег, мені 28 років. Зі своєю дружиною я познайомився в соціальних мережах, коли нам було по, приблизно десь, 12 років, ми з нею ровесники. Жили в
Через три роки, дружина подарувала мені донечку. Я радий, шалено радий був! Друге дихання відкрилося, працюю як заведений… За місяць дружина скаржиться, що тяжко з дітьми, і натякає, що непогано було б, якби приїхала теща на допомогу. А мені і працювати потрібно, і з тещею жити більше трьох днів – «хоч убий» не можу! Вирішили запропонувати щоб теща продала квартиру і купила у нас у сусідньому районі
Життєві історії 0
Мені дуже прикро, і не все одно, адже це моє життя… Я приїхав на навчання до столиці з маленького містечка однієї з областей нашої прекрасної країни, в університеті
А що? Я вважаю: заміж треба виходити швидко, а то залишуся… – вона подивилася на Олександру, – а то залишуся як тітка Шура… старою дівою. — Катю, замовкни! – закричала на доньку Алла. — Та годі, не кричи на неї, має рацію Катруся: таких як я раніше старими дівами називали. А я й не ображаюся, звикла. Та й усе тепер – мені вже заміж не треба поспішати, я вже на пенсії, залишається городик тримати, та курочок
Життєві історії 0
Алла машинально поставила на стіл ще одну тарілку. — Когось ще чекаєш? – помітив чоловік Олег. — Ой, зайва! – Схаменулася господиня. І щойно встигла прибрати блюдце, одразу
— Коротше, батьки, – звернулася Олена, – ми тут таку історію розкопали, тож слухайте. Ти, мамо, зі своєю матір’ю, тобто з моєю бабусею приїхала сюди, коли вже твоєї бабусі Каті не стало, тобто, моя прабабуся. Правильно? Так от, у селі Олександрівка є старенька, Євдокією звуть. Так ось вона і розповіла, що у твоєї бабусі Каті донька зʼявилася від солдатика, який повертався з фронту. У селі про це знали, а той солдат не знав. А звали його Афанасій
Життєві історії 0
Ввижається ж таке: Іринка з Оленкою схожі. Це, напевно, тому що дружать із самої школи, а тепер навіть косички однаково заплітають. Та вже які косички, дівчатам по сімнадцять
Стас намагався пояснити дружині, що раз вони проти іпотеки, то треба багато працювати і заробляти на квартиру: не заводити ж дитину в комуналці. Але Ілона вважала, що краще б Стас влаштувався працювати в школу. — Працював би до обіду, – говорила вона, – учителі іноземної зараз на вагу золота, а для грошей репетиторством би зайнявся
Життєві історії 0
— Син? Чудово! – відповідає на запитання знайомих і родичів Людмила Олексіївна, – У відрядженні зараз. Сказав, що повернеться й іпотеку свою повністю закриє. Ні, одружитися знову поки
— Їж і пішли, – сказала вона таким гіпнотичним голосом, що не тільки собака почала їсти, а й сам лікар потягся до столу, де в нього лежали собачі консерви
Життєві історії 0
О десятій годині, під час наради, Каті задзвонив телефон. — Алло, хто це? – роздратовано спитала дівчина. — Це Ольга Андріївна, – голос хатньої робітниці і без увімкненого
Раптом підходить до мене чоловік, ну на вигляд розбишака. Я його ще в ломбарді помітила, щось там розглядав на вітрині, коли я благала взяти сережки мої, та розповідала про свою ситуацію
Життєві історії 0
Зоя Іванівна їхала в автобусі до сина. Сьогодні у онука день народження. Вирішили відпочити сім’єю і привітати. Вона сиділа біля вікна і дивилася на запалені вогні в квартирах,
— Ти що робиш, зараза… — почала мати. — Стоп! Мені вісімнадцять. Хочу заміж – виходжу заміж. Переїжджаю до чоловіка
Життєві історії 0
Мати тримала Світлану вдома. Коли всі дівчата і хлопці, голосно кричачи, грали у дворі у хованки, Світлана зітхала біля вікна. — Досить сидіти там, йди уроки роби! –

You cannot copy content of this page