На заході бабусі не стало, але вона, поки була притомна, встигла сказати мамі про свого сина: — Валь, кинь його, не мучся
Різниця у віці в них була майже сорок років. Зовні разюче відрізнялися: мама — дрібна пташка з тонкими рисами обличчя. Бабуся, татова мати, навпаки, крупношкіра. Мама — вчителька,
— Бабусю, а куди ж ви так пізно пішли? Темно, і дощ може початися. — Так я вийшла, світло ще було, але бачите, як я пересуваюся?! Та ще й у кулінарію зайшла, за улюбленими чоловіковими булочками. Я рідко на цій стороні буваю, а вони тільки тут продаються, хотілося його порадувати
Сірим листопадовим днем Дмитро дивився в офісне вікно і намагався на чому-небудь сфокусувати погляд. Стрілки годинника наближалися до шістнадцятої нуль-нуль, на вулиці було вже темно, йшов дощ. Від світла
Вранці малярка тікала малярити-штукатурити, поверталася пізно, ледве жива, сіра від втоми. Намагалася сунути гроші за проживання, гордо заявивши, що достатньо заробляє
У знайомої жіночки трапилося горе — син надумав одружитися з дівчинкою не нашого кола. Я їй співчуваю, у самої діти, теж переживала б. Але згадується одна Костенко. Цю Костенко син
— Відпочивайте, я все сама зроблю. Що ви планували? Які салати і закуски? Такого нахабства Ганна Дмитрівна не очікувала і просто сіла на табуретку поруч зі столом і мовчки моргала. Надя була звичайнісінькою дівчиною. Зі звичайною зовнішністю: невисока, з русявим волоссям до плечей і пропорційною фігурою, ніяких довгих ніг або «гнучкого стану». Ті, молоді особи, що приходили знайомитися з батьками раніше, виглядали інакше. Надя відрізнялася від попередніх, які так явно підходили зовні їхньому синові, як думала мати
— Вона воду, в якій яйця варилися, в раковину вилила, ти уявляєш? – майже пошепки сказала мати Андрія, повернувшись до сусідки. — Що? – сусідка кинула недобрий погляд
— М’яса! Прошипів хворий чоловік дружині, скоса поглядаючи на здорованя, під вагою якого ліжко прогнулося майже до підлоги. —Лікар заборонив, – заїкнулася дружина, але грізний погляд чоловіка змусив її замовкнути. — М’яса!!! Дружина зітхнула і почала збирати речі, сперечатися з чоловіком у цій родині не було прийнято. — Звари і принеси! — Добре, завтра принесу
— Я хочу м’яса!!! Володя ляснув рукою по тумбочці, бліда, худа рука відстрибнула від поверхні лікарняних меблів. Рідкісне волосся на худих пальцях настовбурчилося, і рука безсило впала біля
Минуло три дні, я почав спілкуватися з Ксенією. Вона мені сподобалася. Я її знав ще й під час стосунків із Ніною, але не виявляв знаки уваги
Почну свою життєву історію з того, що в нас із Ніною добрі стосунки. Тривають вони 3 роки і 5 місяців. Для розуміння називатимемо дівчину, з якою я зустрічався
— Ну зрозумій ти, ну не хочу я ганьбитися і носити з собою твоє рагу або котлети в контейнерах, – лається чоловік. – Як дурень, чесно. — А інші теж дурні? Ті, хто обідає домашнім? — Я так зрозумів, що в нашій організації вони – відстій. Нормальні люди ходять у кафешку, туди й начальник ходить. І не тільки ми їмо там. Ну я ж маю себе якось показати на новому місці? Підвищення не отримаєш, якщо станеш вибиватися з лідерів
— Я днями, нарешті, закінчила светр старшій доньці перев’язувати. Малий став, я просто додала смужок яскравих, ще поносить, – ділиться Єва з подругою. – Ех, викручуюся, як можу.
— А я цибулю варену не люблю. Я її пересмажую з морквою і тільки тоді в суп додаю. — У мене мама теж так робить. Смачно
— Відрізай, мамо, або я сама ножицями пройдуся, — донька ревіла, сидячи на табуретці. Хвилі пшеничного волосся струменіли по спині й торкалися сидіння. — Що ж мені тепер через брата в

You cannot copy content of this page