Роки залицянь. На шостий рік знайомства – весілля. На шостий рік спільного життя – донька. Моя кохана Марія практично не працювала. Намагався їй у всьому догоджати.
Після появи доньки моя увага перейшла з дружини на дочку. У якийсь період захотіла відпочивати від родини, від міста, попросила дачу. Купив ділянку, почав будувати будинок.
Їй не сподобалося, що надто близько знаходяться сусіди. Купив гектар із готовим будинком, госпблоками, літньою кухнею. Купив їй позашляховик, щоб могла їздити туди в будь-яку погоду.
За 10 років в той будинок було вкладено купу грошей і зусиль. Потім в неї з’явилася жіноча хвороба, все вилікували, але після цього вона почала відмовлятися від близькості.
Але я кохав її, вона була сенсом мого життя. Навіть обожнював. Вона була з тих жінок, які можуть і за себе постояти, але при цьому ніжні вдома. І готувала смачно, і шила, і вишивала.
Могла і знала все, окрім електрики. Щороку вона проводила на дачі 150-170 днів на рік. А потім клята корона відібрала її у мене, ускладнення були з якими неможливо вижити.
Тоді я 40 днів ходив чорний, хоча донька у свої 16 років втрату матері зовні перенесла легше. А на 41 день я випадково заліз у її телефон, в особистий кабінет банку. І прозрів.
Виявляється 7 останніх років на дачі вона співмешкала з сусідом, який на 5 років мене молодший. Вона з ним відпочиала, поповнювала йому рахунок на телефоні, возила його за покупками до райцентру, допомагала по господарству.
Мало того, ще завела собі другого коханця за 250 кілометрів, до якого двічі на рік каталася, нібито в гори до подружки відпочити. І теж допомагала по господарству, допомагала з ремонтом. І все на мої гроші.
Хоча постійно голосила, що каракуль вийшов із моди, і хоче норку, а чоловік економить, не дає купити. При цьому ще й присвятила своє життя доньці, брала її з собою.
У них виникли взаємні таємниці від мене. Донька мовчала про її особисте життя, а дружина не говорила мені про те, що дочка у 15 років стала дівчиною, що купує собі одноразки ці, може ще й випити.
Я, поки був час, до 13 років привчав доньку до думки, що важливо добре вчитися, бути дисциплінованою, а коли вона перейшла під вплив дружини, та вчила її самостійності, підтримала її в прагненні заробляти гроші на манікюрах, привчила її до тому, що навчання лише оцінки, які треба отримувати не напружуючись. Привчила до думки про зручне існування, досягати у всьому максимуму без своїх зусиль.
Дружина, виявляється, навіть возила на екскурсії та на море свого коханця, чого не робила зі мною, а доньку брала за компанію. І що я маю тепер у наявності.
Доньку 16.5 років, яка просто некерована, бо я не маю жодних важелів впливу. Заробляє сама, навчається у коледжі сама, приготувати їжу може сама. Але при цьому в будинку не прибирається, приходить, коли захоче, приймає рішення про подорожі сама, навіть білизну не може свою випрати.
Так, я не був святим, але сім’я була для мене сенсом життя. А тепер виявилося, що і будинок я збудував не там і не для тієї, і дерева садив не там, де треба, і доньці не потрібен.
І взагалі з’ясувалося, що дружина 20 років тому вийшла за мене заміж на зло своєму коханому, який втік практично з-під вінця. Таке відчуття, що з-під мене вибили табуретку. Усе, що було в моєму житті, виявилося фікцією.
Відчуття, що в мене покійна дружина вкрала найкращі 25 років життя, які вже заново не проживеш. Я згадую з теплотою про неї як про людину, я пробачив її як дружину, але я ненавиджу її як матір моєї дочки і нічого з цим не можу вдіяти.
Дружина навіть вірші писала, дочці говорила, що мені не показує, щоб я її не засміяв, але насправді інші причини, прочитавши їх, я відразу б здогадався і про нелюбов до себе і про зради. Створив собі кумира. І як тепер її відпустити?
Навіть її батьки із задоволенням приймали і мої гроші собі на лікування та її коханця у себе вдома. Глухий кут.
І тепер потенційну кохану жінку додому не приведеш через доньку, і до неї не зможу піти через доньку. Сам винен? Кохання все життя застилало мені очі?
