До садочку ще рік. На роботі навіть заїкнути боюся, мене перед виходом разів 10 запитали, а чи точно я вирішила, шкода було людину звільняти, – хапається за голову Галина.
— Ой, ну, припустімо, та сама людина, яку брали на твоє декретне місце, розуміла прекрасно, що місце тимчасове, – каже подруга. – А в іншому – так, засідка. Мама тебе відверто підставила.
— Розумієш, якби я вийшла на роботу за рік, то в нас у відділі пані одна на пенсію б пішла і цю дівчинку взяли б на постійну роботу. Вона тільки після інституту, тямуща, прийшла спробувати, а показала себе чудово. А тут я, півтора місяця попрацювала і знову в декрет? А дівчинка вже й місце нове знайшла, не повернеться. А найголовніше, мені робота вже дуже потрібна, сама розумієш, борги, чоловік зараз свекрусі допомагає, там теж ситуація – не дай Бог! – сумує Галина.
— Ну ось що тепер? – зітхає подруга. – А з мамою це питання залагодити ніяк не можна?
— Ні, вона мені днями заявила, що в неї тільки-но життя почало налагоджуватися, вони збираються на море, готель заброньовано вже і взагалі – моя дитина – моя справа, – розводить руками молода жінка. – Навіщо тоді тільки язиком чесала, незрозуміло. Загалом, повна безвихідна ситуація, злюся, а рішення не бачу.
Галині 31 рік, майже 2 роки тому вони з чоловіком стали батьками доньки. У них є двокімнатна квартира в кредит, старенька машина чоловіка. І сім’я зараз у дуже важкому становищі. Начебто і вставали на ноги, одразу не заводили дітей, донька зʼявилася на 6-му році шлюбу, а неприємності їх наздогнали саме зараз.
Деякий час в дорожній пригоді постраждав батько чоловіка, ледве видряпався, на матеріальні збитки вже плюнули, але на лікування чоловіка і його реабілітацію потрібні гроші. Інакше до кінця він буде мало не лежачим хворим. Гроші у свекрухи були б, але вона віддала молодим колись велику суму на квартиру.
— Виручила дуже, – згадує Галина. – У такій ситуації їй відмовити було б проявом чорної невдячності.
Коли стали думати, як і чим допомогти, то висловилася мама самої Галини. Жінка нещодавно пішла на пенсію, от і ввійшла в становище свахи та власної доньки. Вона запропонувала допомогу з маленькою онукою.
— Оформляйте кредит, ставте свата на ноги, з онукою сидітиму я. Не забула ще, як це, я ж медичною сестрою років 15 працювала, – сказала Олена Олександрівна. – Нехай Галинка працювати йде.
Молоді за цю пропозицію просто вхопилися. Свекруха б кредит не потягнула, та й син на одну зарплату з дружиною в декреті та із своїм боргом теж би не впорався, а раз Галина зароблятиме, то так, у батька чоловіка з’являється надія на нормальне відновлення.
І Галина зателефонувала на роботу, щоб попередити, потім з’їздила туди сама, витримала кілька неприємних розмов і хвилин спілкування спершу з безпосередньою начальницею, потім із шефом. Ситуацію пояснила, в її становище, зітхнувши, увійшли. Та й що вони могли зробити, якщо Галина у своєму праві.
Мама Галі Олена Олександрівна людина самотня, з чоловіком розлучилася два десятки років тому, більше постійних кавалерів і різних там цивільних чоловіків на обрії не виникало, так і говорила, що їй зайва хатня робота і прання чужих трусів уже ні до чого, вона сама собі королева: хоче готує, хоче прибирає, хоче – байдики б’є.
До онуки мама завжди тягнулася, чоловік взявся возити дівчинку до тещі і забирати її назад. І півтора місяця так жили. Кредит було оформлено, свекра прооперували, щоправда, це була не остання операція, але надії на краще переросли в упевненість.
— Мама не скиглила, не скаржилася, все було просто чудово, – каже Галина. – Ми не нахабніли, я із собою і їжу для доньки збирала, і на жодну зайву хвилину онуку в бабусі не залишали. Єдиний раз дочка залишилася в неї з ночівлею. Точніше навіть не в неї, чоловік відвіз маму на дачу до її подруги, відправити онуку з нею мама сама й запропонувала.
А на тій самій дачі у подруги з мамою сталася історія, яка тепер перевертає життя сім’ї з ніг на голову: мама зустріла кохання всього свого життя. Колись давно ще до заміжжя вона була закохана в цього Романа. Але він тоді обрав іншу. Чи спеціально подруга так усе підлаштувала – навіть не важливо тепер. Підсумок один – почуття мами спалахнули з новою силою, але цього разу вони були взаємними.
— У цього чоловічка законна дружина переїхала до доньки за кордон, він за нею поїхати категорично відмовився, загалом, розлучення і все, – каже Галина. – Ну і, здавалося б, чудово. Зустрічайтеся, навіть будуйте життя. Але не так само, галопом, ламаючи всі домовленості та плани!
Останнім часом Галина помітила, що мама стала якась нервова, але донедавна вона мовчала про свої почуття і плани. Мабуть, зустрічалася з Романом Сергійовичем таємно або сама не впевнена була в тому, що в них щось вийде.
— А тут приїхала я за донькою разом із чоловіком, а мама нас посадила для “серйозної розмови”. Ну й розповіла, що в неї налагодилося особисте життя, а наша дитина їй тепер заважає і ламає всі її плани.
Виявилося, що Роман Сергійович чоловік досить заможний, він запросив даму серця в романтичну поїздку на дорогий курорт. На липень місяць. І мама відповіла згодою.
— Я на морі сто років не була, – заявила жінка доньці та зятю. – Маю повне право. І ні, коли я повернуся, то з онукою сидіти не стану. Роман Сергійович уже спіткнувся об одну, яка обрала не його, а інтереси доньки. Я такої помилки не зроблю. Дівчинка ваша, я і так допомогла. Ну не знаю, няню наймайте чи що. Чому все на мене звалилося?
Галина в прострації. Няню наймати нема на що, весь сенс її роботи в тому, що з дівчинкою їй допомагають. Свекруха ще не на пенсії, та й вона за чоловіком доглядає. А на роботі Галина підставляє начальство, а воно такого дуже не любить. Тим паче, що жінку просили подумати, зважити все ґрунтовно.
— Так, маю право знову сісти в декрет, – каже Галина. – Але вийду потім я туди. А ти сама знаєш, яке буває керівництво злопам’ятне. Багато мені дадуть попрацювати? Була б людина, а вина завжди знайдеться. Але найголовніше, як платити кредит? Чоловік знайде другу роботу, але цього мало. З усіх боків просто засідка. Тільки мама задоволена: мрії збуваються і життя налагоджується. А внучка… Ну це ж наша дитина, а не її.
— І вона має рацію, – хитає головою подруга. – Але все одно дуже з її боку погано так чинити. У неї є гарантія, що Роман Сергійович знову не пропаде? Тож-бо, а з донькою і зятем стосунки зіпсувала.
Що скажете? Чию сторону підтримаєте в цій історії?
