— Я просто не зможу там жити, от і все. І нерви мені ані зараз, ані потім, тріпати ні до чого. Тільки, здається, чоловік та його мама цього абсолютно не розуміють.
Тетяна очікує дитину, шостий місяць. Це очікування для молодої жінки не перше, дві попередні надії вони з чоловіком, на жаль, втратили. І вперше в Тані, здається, все йде добре.
— Я хочу встигнути переїхати до появи на світ сина, — твердить уперто чоловік. — Щоб облаштувати його кімнатку, та й потім, мені звідти на роботу ближче і зручніше, тобі все одно, а я спатиму вранці зайву годину.
І двір там гарний та безпечний. І поруч садок і сквер. Дитяча поліклініка — через зупинку. Ти взагалі не розумієш, чи що? Усі мріють мати життєвий простір побільше, тільки ти накрутила себе й відмовляєшся розуміти.
Тетяні 32 роки, у шлюбі вони майже шість років.
За цей час куплена та облаштована однокімнатна квартира. Невелика, брали в кредит, ще трохи залишилося виплачувати.
І так, їхнє житло затісне. Але… двері в двері у тій двокімнатній квартирі, яку чоловік нещодавно отримав у спадок від бабусі по покійному батькові, живе перше кохання чоловіка.
— Річ навіть не в ревнощах, — каже Таня. — Хоча, звичайно, і вони відіграють роль. Річ у самій цій Світлані. І в тому, що я про неї і про їхній роман знаю.
Світлана старша за чоловіка на три роки. Їхній зв’язок тривав із сімнадцяти років чоловіка майже до самого знайомства чоловіка з Тетяною.
Світлана вже встигла привести на світ доньку до моменту, коли зав’язалися в неї стосунки з онуком літньої сусідки.
Жила вона тоді з матір’ю, але та незабаром пішла з життя, тож, коли онук приїздив до бабусі й та думала, що він поїхав додому, а онук просто переходив у сусідню квартиру.
— Звісно, одружуватися він із нею й не збирався, — вважає Тетяна. — Та й вона не палала бажанням зв’язуватися з бідним студентом, якому ще вчитися кілька років. І чоловік знає, що в неї були паралельні стосунки з іншими чоловіками. Але… ось така пристрасть.
Світлана то відштовхувала молодого чоловіка, то знову тягла його до себе. Тетяна визнає, що Світлана жінка яскрава, симпатична.
Від неї жіночими чарами за версту несе, навіть у домашньому халаті та з засаленою ґулькою на голові здатна заполонити чоловіка.
Коли Таня тільки починала зустрічатися з чоловіком, він їй чесно розповів про Світлану.
І те, що вона вибрала іншого — більш забезпечений варіант, і що він кілька років намагався з нею порвати, але не виходило, і те, що кохав сильно, але тепер — усе.
Подорослішав, прозрів, між ними остаточно все закінчено.
Не вірити чоловікові в Тані не було підстав. Свекруха якось уже перед самим їхнім весіллям по секрету шепнула Тані, що вона просто щаслива, що майбутня невістка вигнала із серця її сина ту саму «фатальну жінку».
— Я так переживала, — говорила мама чоловіка. — Ти не уявляєш. Вона нахабна, сама на нього вішалася і навіть мене не соромилася, якщо я разом із ним йшла. Жах просто.
Як я боялася, що вона його оточить, навісить йому на шию чужу дитину, мотатиме нерви і зраджуватиме. У неї ж мало не щомісяця новий залицяльник!
Таня багато разів бачила потім цю саму Світлану: коли вони з чоловіком ходили провідувати бабусю чоловіка. Вони дзвонять у двері старенької або відчиняють їх своїм ключем, а із сусідніх дверей визирає Світлана.
— Привіт, сусіде, — каже весело, анітрохи не соромлячись законної дружини поруч. — Зайшов би чи що, побалакаємо по старій пам’яті.
Зачиняє двері й регоче: поставила чоловіка в незручне становище і нерви його дружині попсувала. Чоловік червонів, було видно, що йому ніяково, кілька разів просто слав колишнє кохання куди подалі.
А Таня терпіти не могла ходити до його бабусі. І одного відпустити не наважувалася теж.
— Ми бабусю ховали, я в квартиру підіймалася сама, а ця Світлана спускалася мені назустріч. Зупинилася, начебто з серйозним виглядом співчуття попросила чоловікові передати, а потім не втрималася: «Знаєш, а ми ж із тобою чимось схожі. Один типаж, по мені тебе чоловік і вибрав». І знову сміх, — засмучується Тетяна.
А тепер чоловік наполягає, щоб вони переїхали перед появою маляти у квартиру його бабусі: однокімнатну здамо, будуть гроші, там краще й таке інше.
Тетяна ж вважає, що здавати можна й двокімнатну, навіть більше буде грошей, але в чоловіка купа інших аргументів.
Чи треба говорити, що через анамнез лікарі зараз наполегливо приписують подружжю статевий спокій, Таня вже двічі лежала на збереженні.
А, знаючи Світлану, не доводиться сумніватися в її зазіханнях у бік колишнього. Просто так, на зло, щоб розважитися, щоб утвердити свою перевагу над законною дружиною.
— Давай підпишемо контракт, — запропонувала Тетяна чоловікові. — Продаси цю квартиру, купиш таку ж, але в іншому місці. Я не хочу щодня стикатися з цією неприємною жінкою, зрозумій.
— Ага, — заперечно мотає чоловік головою. — І знову робити ремонт? І вибирати, не кажучи вже про те, що ми точно не встигнемо. Ми тільки нещодавно зробили ремонт у тій квартирі, бабуся три місяці лише й прожила. Перестань уже ревнувати, годі. Нічого в мене давно зі Світланою немає і бути не може.
— А які ревнощі, якщо мені на нервах грають і гратимуть? — впирається Тетяна. — Ти забув, через що ми пройшли з тобою, коли цю дитину планували?
— Вона на нервах у тебе грає, тому що ти ведешся на її провокації. Перестань реагувати, вона й відчепиться від тебе, — вважає чоловік. — Усі твої проблеми — у твоїй голові й тільки в ній.
Але Тетяна не може просто викинути з голови свої думки. Ноги її не несуть у нову квартиру чоловіка.
Вже зараз Світлана примудрилася їх посварити, а то ще буде.
— Що робити — не уявляю, свекруха теж каже, що я страждаю на дурниці, що через свою впертість я псую стосунки з чоловіком. Ось така в мене атмосферка зараз, коли до появи немовляти три місяці, — журиться майбутня мати.
Ця ситуація — складна і делікатна, особливо враховуючи минулі втрати в Тетяни. Коли жінка готується до материнства, її спокій — найвища цінність. Чоловік, схоже, нехтує емоційним станом дружини заради власної зручності та раціональності.
Питання не в ревнощах, а в психологічному терорі, який влаштовує сусідка.
Як думаєте, чи варто ризикувати здоров’ям дитини й жінки заради «зайвої години сну» та «хорошого району»? Або ж чоловік справді має рацію, і Тетяні варто навчитися ігнорувати провокації, щоб не давати Світлані «їжу» для маніпуляцій? Чекаємо на Ваші думки.
