All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

По підлозі був рівним шаром розсипаний конструктор Лего впереміш із макаронами. На дивані валялася гора непрасованої білизни. Штори були засмикнуті. Посеред кімнати, на килимі, спав Вадим. Він лежав у позі ембріона, в одних трусах і футболці, яка була заляпана кашею. Поруч із ним, обійнявши татову руку, спав Артем

1 місяць ago

П’ятничний вечір у сім’ї з півторарічним малюком рідко нагадує рекламу йогурту. Жодних білосніжних усмішок, сонячних зайчиків і спокою. Зазвичай це…

  • Життєві історії

— Ви йому кашу дали? — Ні, ми котлети поїли. — Євгеніє Олександрівно! Що за свавілля? Які ще котлети? Я ж залишила чіткі інструкції: вранці — каша. Ви що, навмисне мені наперекір робите? — Та не схотів він тієї каші, плакати почав. Що ж мені, дитину голодом морити

1 місяць ago

Знаєте, є такі жінки, про яких кажуть: «золота людина». Пані Євгенія — саме з таких. Колись вона водила до мене…

  • Життєві історії

— Дача нас із дітьми у скрутні часи врятувала! Якби не город… Це тільки здається, що морква чи картопля копійки коштують. А ти порахуй! По-перше, своє, без хімії, а по-друге — копійка гривню береже

1 місяць ago

— Та вдає вона, ніби нічого й не було, все вона чудово пам’ятає, — з гіркотою в голосі каже Галина…

  • Життєві історії

— Хитрішою, доню, треба бути. Жіноча мудрість — вона така. Він коли аліменти наступного разу принесе, ти не скандаль, а ласкавим словом зустрінь та стіл для нього накрий. Борщу навари, вареників наліпи. Чоловіки — вони ж на шлунок слабкі. — Ага, мені тих аліментів, що Сашко приніс, тільки на хліб і вистачить

1 місяць ago

— Сашко, а ти куди це нарядився? — спитала Ольга, не припиняючи гойдати малого, що аж заходився від крику. —…

  • Життєві історії

Бідна моя матуся, скільки ж на її долю випало! Тато ходить сам не свій, хоча… теж їй у молодості віку вкоротив — ішов до іншої, було діло. Добре, що схаменувся, повернувся в сім’ю. А я? Мене наче й дорікнути нічим, я все життя тільки радувати маму старалася

1 місяць ago

— Як же воно тепер буде? — невесело думала Алла, дивлячись у вікно автобуса, що віз її до батьків, у…

  • Життєві історії

— Каву випили, давай тепер на гущі ворожити, — запропонувала Тетянка. Загорнувши чашки в серветки, ми вирушили до сусідки — гладкої фарбованої блондинки пані Люби. Вона дістала блюдце, викликала дух Наполеона, і той неохоче повідомив, що ми вийдемо заміж за братів на прізвище Бондаренко в місті Лубни

1 місяць ago

— Ну чому, чому мені не можна у Тетянки на ніч лишитися?! Ми з Тетянкою вирішили взяти бабусю змором. Вона…

  • Життєві історії

Вона везла з собою кошик із делікатесами та гарне ігристе — хотіла бути першою, хто побудує цей міст. Двері відчинила жінка в окулярах на ланцюжку. Лариса. Позаду неї виднілася постать чоловіка з газетою — Валерія. — Доброго дня. Я… я Вероніка. Подруга Артема

1 місяць ago

У Вероніки в житті все було, знаєте, як у доброму аптекарському магазині — кожна річ на своєму місці, підписана й…

  • Життєві історії

— Дорогі гості! Хочу підняти келих і за нашу невістку, Олечку! Вона у нас — справжній борець! Кар’єра, успіхи, незалежність… Ми всі так за неї радіємо! Особливо зараз, коли… Ну, ви розумієте, з дітьми не ладиться. Зате які перспективи на роботі! Підніметься так високо, що, гляди, і сім’я не знадобиться! Тож вип’ємо за кар’єру, яка замінює все

1 місяць ago

Ця історія трапилася з моєю доброю знайомою, Ольгою, та її чоловіком Ігорем. Оля — юристка, жінка розважлива, з отим особливим…

  • Життєві історії

— Я продав дачу. Ліза повільно опустилася на стілець, міцніше пригортаючи маля. — Яку дачу? Твоєї мами? — Вона ж на мене записана! — різко обернувся він. — Значить, на папері вона моя. Мама сама колись так вирішила, щоб ділянка тітці Люді не дісталася. Я мав на це право

1 місяць ago

Ліза, заколисуючи на руках донечку, яка нарешті заснула, дивилася у вікно на сіре березневе небо. Здавалося, сама зима застрягла в…

  • Життєві історії

— Так от для якого «внука» ви квартиру тримали?! Для коханки вашого сина? А я, дурна, стільки сил і грошей туди вгатила… Ви все знали й раділи, що так спритно мене обдурили? Що ж, заради синочка на все підеш, правда? — Ніно, ти про що? — голос Ганни Григорівни звучав щиро розгублено. — Я нічого не розумію. Чекай, я зараз приїду. Тільки не роби дурниць

1 місяць ago

— Геннадію, а що, Ганна Григорівна квартиру купила? — Ніна, дружина, простягнула чоловікові договір купівлі-продажу однокімнатної квартири на ім'я свекрухи.…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version