— Як нічого й не було, зателефонувала мені, привітала. І одразу ж заявила, що вона в серпні приїде, — посміхається Віта. — Звісно, я їй одразу сказала, що не налаштована з нею «родичатися» і в себе в квартирі її приймати. Винайматиме житло? Нехай їде, онука покажу, навіть у дім пущу, щоб чаю попити з сином рідним, не більше

1 місяць ago

— Сьогодні точно в батьків ночую, а чоловікові сказала, щоб за два дні його мами в нас не було, —…

— Ну ти як не від світу цього, — хитаючи головою, говорила мати. — Всі дівчата коси заплітають, сукні шиють та в клуб ходять, а ти все на пристані з чоловіками. І що ти в цьому знайшла? Негарно. — Не знаю, мамо, — Тамара опускала погляд, хмурилася, а потім усміхалася і продовжувала: — Тато ж хотів сина. Ось я за нього

1 місяць ago

Поліна дісталася вокзалу вчасно. Потяг, яким її молодша сестра Тамара мала приїхати, ось-ось мав з'явитися з-за повороту. Поліна уважно вдивлялася…

Хата була тепер завжди чисто прибрана, піч у зимову пору витоплена. На плиті в баби Каті стояв свіжий обід, а в холодильнику — улюблене бабусине молоко і сметана з сиром

1 місяць ago

Катерині Сергіївні вже йшов вісімдесят третій рік, а жила вона давно сама на околиці маленького міста. Її єдина донька Рита…

— А моє життя — це ви. Діти мої та онуки. А коли у вас миру немає, то й жити мені нема чого. І чоботи не потрібні ніякі. Чи до чобіт мені… — Мамо! А здоров’я? Я ж тобі, щоб тепло було… — А я ось бачу, що Ірці взути нема чого, очі сумні. Чоботи як дістала, як взула — очі горять, радості повні штани! Так і я щаслива, найщасливіша

1 місяць ago

Сашко їхав на малу батьківщину. Мама чекала його завжди. І сестра Галя, звісно, теж… Хоч на сестру він був ображений.…

Твоя дитина — твоя відповідальність. — Оце так, — зло «огризнулася» донька. — Які розмови пішли? А хто це мене, пам’ятається, просив подарувати онуків? Боявся не дочекатися? Ну ось, будь ласка, хоча я і не надто до цього прагнула. Просила? Візьми

1 місяць ago

— Я й не сперечаюся. Розлучення — не привід ставити на собі хрест, але й так теж не годиться, —…

— Я з роботи, я не обідав сьогодні, дай мені хоча б поїсти, — говорив Максим дружині. І чув уїдливе: — А я не втомилася? Моя робота 24/7, а мені теж відпочинок потрібен. А ти запитав би: а я їла? А я, між іншим, годуюча мати! Ти батько чи хто? Чому тебе взагалі не тягне до дитини? Або це ти про мене просто думати не хочеш? Вважаєш, що якщо я в декреті сиджу, то зобов’язана одна з малюком цілий день крутитися?

1 місяць ago

— Ви не лізьте, будь ласка, Алло Вікторівно, це наша справа, і ми самі розберемося, якщо вже Ви синові не…

— Юлько… Дякую тобі, сестро… За все. — Та годі тобі. — Нііі, ти не розумієш, дякую, що не відвернулася від нас… А пам’ятаєш… батончики… — Пам’ятаю, Петю. — Ех, сістер, дай я тебе обійму, найкраща моя у світі Юлько. Дітлахи тебе, знаєш, як люблять, Маринка метушиться як навіжена, я її осаджую, а вона ні, каже, таку Сестру, як Юля, вдень із ліхтарем не знайдеш

1 місяць ago

Мати метушилася на кухні: вона смажила, парила, пекла і при цьому щось терла, витирала пил, все літало в її руках.…

Подумала про те, що купить риби й мандаринів. І про те, що тут ще на футболку залишиться. В очах знову запекло. Невже так буває? Вона тільки сьогодні думала, що треба якось викрутитися і купити рюкзак — ключі постійно рвуть кишені пуховика й узагалі так незручно ходити без сумочки

1 місяць ago

Вірочка зайшла в під’їзд, потупала ногами, струшуючи сніг із чобіт. Зняла рукавичку й витерла сльозинку зі щоки. Поволі почала підійматися…

— Тобі бутерброд зробити? — Ні, дякую! Апетиту зовсім немає! — Ну, хоч чаю попий. У мене печиво смачне є! Кіра зробила кілька ковтків, подивилася на Мар’яну, а потім сказала: — Льошка мій зовсім збожеволів! Я прийшла додому, а він розкричався, накинувся на мене з кулаками. Я ледве ноги забрала! Навіть речі не змогла взяти

1 місяць ago

Мар'яна вже збиралася спати, аж раптом почула стукіт у двері. До неї рідко приходили гості в такий час. Навіть цікаво…

— Не хочу ці оладки, — заскиглила Ліза, не відриваючи очей від екрана. — Мама завжди купує млинці в магазині, вони смачніші. — А я хочу пластівці, — підхопив Максим. — Удома мама завжди робить зранку пластівці з молоком. Галина зітхнула. Вона встала о шостій ранку, щоб замісити тісто, насмажити оладок, зварити узвар зі смородини. А вони хочуть якісь пластівці з коробки

1 місяць ago

Галина Петрівна накривала стіл до сніданку, коли почула знайомий звук — онуки вже прокинулися й увімкнули свої телефони. Восьмирічний Максим…

Show more Posts
Show previous Posts