All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

— “Дорога Вірочко!” — читає вголос. — “Отримала твій лист, дуже зраділа. У нас тут усе по-старому — робота, дім, онуки…” — А дата яка? — цікавиться Олег. — 1987 рік… — Галя перевертає аркуш. — Підписано “Твоя Тамара”. — Значить, листи тридцятирічної давності

1 рік ago

— Галю, ну скільки можна порпатися в тих папірцях! — Олег вкотре зазирає до кімнати, де дружина розбирає коробки після…

  • Життєві історії

Мовляв, він мені аліменти на доньку платить, а я на них по морях роз’їжджаю, о жах! Без дитини! Як я могла, і таке інше. І йому навіть думка не ворухнеться, як я можу роз’їжджати по морях на ті величезні п’ять тисяч на місяць, які він платить

1 рік ago

Моя добра знайома, Ангеліна, людина світла і працьовита, називає "виттям на болотах" хвилю незадоволення та претензій з боку колишнього чоловіка…

  • Життєві історії

— Ох, гріхи мої тяжкі! – промовила Клавдія, накидаючи на велике блюдо вишитий рушник. – І адже скажуть, що я жадібна! Зачекай! Вона вибрала пару пиріжків і наздогнала хлопчиська. — На! І щоб я тебе у дворі не бачила! Свято в нас! Сиди тихенько в себе, поки мати з роботи не прийде! Зрозумів?

1 рік ago

— Іди геть!!! Я тобі кажу - йди! Чого ти тут вештаєшся?! — Клавдія Матвіївна з гуркотом поставила на стіл…

  • Життєві історії

Поруч із худим Василем Ганна виглядала повною протилежністю: якась вона пухка, пишна, чи що. Її мати, зітхнувши й перехрестившись, сказала, що іншого й годі чекати. А щоб не вікувати одній, краще вже за Василя — він чоловік добрий. А діти… діти виростуть

1 рік ago

— Що, знову Нюра ганяє своїх? — донеслося з-за рогу. — Та які ж вони «свої»? Ясно, що чужі, вдалися…

  • Життєві історії

— Ей, ти особливо не розʼїдайся, як мамка твоя. Ти дівка гарна, а Валентина, мати твоя, смачно готує, та тільки плаття на тебе моє теж скоро мале стане, якщо жерти багато будеш, ти чого себе псуєш?

1 рік ago

Наталя тепер недолюблювала свою троюрідну тітку Тоню. Тоня хоч і тітка їй, а старша всього років на п'ять. І в…

  • Життєві історії

Мама просила на комуналку — давала на комуналку, мама просила на зуби — допомагала на зуби. На окуляри нові? Тримай. Тільки потім помітила, що ні зубів, ні нових окулярів немає й сліду. Мама з грошей старшої доньки допомагала двом молодшим: у них же діти

1 рік ago

— Нещодавно відкрито заявили, що я на чужу дитину витрачаюся, а рідним родичам не допомагаю, — розповідає Ельвіра про стосунки…

  • Життєві історії

— Мати все життя по чоловіках скакала, троє дітей, крім Іллі. І всі від різних чоловіків. Не працює, живе з новим співмешканцем. Просто мрія, а не зять, так? І вищої освіти у нього немає, коледж, і працював десь незрозуміло де

1 рік ago

— Не буде в них життя, хоча й важко це визнавати мені, а Люба взагалі цього ніяк не второпає, —…

  • Життєві історії

— Я з гостинцями! — промовила жінка, сунувши зятю пакет із фруктами. — Тільки їх треба швидко їсти, а то зіпсуються. Де моя внучечка? — додала вона і майстерно перевела розмову на іншу тему. — Спить, — розгублено відповіла Наталя, не знаючи, як реагувати на слова та неочікуваний візит матері. — Вибачитися не хочеш?

1 рік ago

Мати й донька вщент посварилися прямо на весільному торжестві, і все через дріб'язкову причину: Марія Дмитрівна добряче перебрала міцних напоїв…

  • Життєві історії

— Тож виходить, це не вам треба було робити зліпки? — жахнулася Леся, її щоки залив рум’янець, — Чому ж ви мовчали? — А я я я я ннне встиг, я ж заїкаюся, — з винуватим виглядом сказав чоловік, — Але я вам дуже вдячний, адже ви просто якась чарівниця, справжня зубна фея! Я дуже боюся лікувати зуби, але коли ви до мене притулилися, я зрозумів, що з вами я готовий на все

1 рік ago

Коли у Лесі питали, ким вона хоче бути, дівчина зазвичай болісно червоніла і розгублено посміхалася. Не тому, що не знала,…

  • Життєві історії

— Мрії почекають, — у голосі з’являється твердість. — А мама — ні. Тиша. Ігор дивиться на студентку — свою найкращу ученицю — і розуміє: рішення прийнято остаточно. Ніякі доводи не допоможуть

1 рік ago

— Ігорю Михайловичу, можна до вас? — Світлана стоїть у дверях кабінету, стискаючи в руках теку з документами. Обличчя бліде,…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version