Ресторан «Чайка» зустрів їх гулом голосів і дзвоном келихів. Любка розстаралася – зал прикрашений сріблястими кулями, на столах – крохмальні скатертини, живі квіти у високих вазах. — Іринка! – пролунав верескливий вигук, і до них підлетіла сама винуватиця торжества. – Нарешті! А ми вже зачекалися! Любка, як завжди, сяяла: срібляста сукня до підлоги, хитромудра зачіска, помітний макіяж. Поруч із нею крокував Колюсик – увесь такий інтелігентний, у модному костюмі і з метеликом

1 рік ago

— Іринко, ти чого там копаєшся? - пролунав із передпокою нетерплячий голос Павла. - Запізнимося ж! — Іду-іду-іду! - Ірина…

— Я живу он там, – Валя показала в бік сусіднього будинку. – На п’ятому поверсі в третьому під’їзді. Мені вдома стало нудно, і я вирішила піти погуляти. Там за нашим будинком на площі ялинка красива, ошатна. Я ходжу її дивитися. Удома в мене немає ялинки. – Валя зітхнула, присівши на лавочку поруч із Ларисою. — Ось як… А чому твої батьки не стали ставити ялинку? – запитала Лариса, роздивляючись Валю. Одягнена дівчинка була простенько, але акуратно. Пуховичок, чобітки, шапочка – все було в гарному стані. Не схоже було, що вона з неблагополучної сім’ї.

1 рік ago

Тридцять перше грудня 2020 року. Лариса поверталася з роботи. Місто виблискувало різнокольоровими вогниками, готуючись до зустрічі найулюбленішого багатьма свята -…

— І ось майже з самого початку того свята почалося: «А пам’ятаєш, Ігорьку, як ми запалювали?», «А пам’ятаєш, як нас твоя мама в ліжку застала?» Боже, і всім смішно. І нічого, що я сиджу тут же, поруч. Напевно, у них у компанії вважається це звичайною справою, але мені було дуже неприємно, – згадує Віра. — А Ігор якось намагався це припинити? – цікавиться подруга. — Намагався, хмурився, просив перестати. А толку? Дами підпили, одна просто при мені почала вішатися на мого чоловіка

1 рік ago

— Він наполегливо збирається, вчора, по-моєму, гроші переказував, знаю, що там скидаються, - сумно каже Віра подрузі. - І головне,…

Чоловік вигнав дівчину на вулицю, просто несподівано. То була його квартира. А Ніна в нього жила рік і не думала, що вона з маленького селища. І свого житла немає. Адже ніхто такого не чекає

1 рік ago

Одна дівчина разом зі своїм коханим щодня проходила повз зупинку на околиці. І там увесь час вешталася жебрачка-бозхатько. З розпухлим обличчям,…

Вони перезнайомили своїх родичів, умову нареченого та нареченої, відсвяткувати весілля у вузькому сімейному колі, було батьками беззастережно та одноголосно схвалено та боячись, що хтось може раптом і передумати, для одруження був обраний перший із можливих вільний день

1 рік ago

Чоловік повернувся додому і прямо з порога, не знявши ні взуття, ні верхнього одягу, запитав: – Олено! Нам треба серйозно поговорити. Я…

Радісно посміхаючись, Марина забігла в офісну будівлю і попросила охоронця не попереджати чоловіка про її візит. Той розуміюче підморгнув. Марина увірвалася в кабінет і застигла як статуя, її чоловік був там у розстебнутій до пупа сорочці. Краватки на шиї не спостерігалося, а поруч із ним – незнайома блондинка в блузці, на якій не завадило б застебнути кілька ґудзиків. Її піджак валявся на підлозі. Сцена була настільки недвозначною, що ні про які виправдання й мови не йшло

1 рік ago

Спопеляючим поглядом дивилася Марина на чоловіка, який поспіхом застібає сорочку: «Я дивлюся, ти вже розпакував свій подарунок»? Поруч натягувала піджак…

– Я хотів влаштувати тобі свято. Привітати якось незвично. Вирішив прибратися, випрати і приготувати святкову вечерю. Взяв відгул, завантажив пральну машину, сходив на ринок Тобто, спочатку сходив на ринок, купив телятину, а вона потекла

1 рік ago

У хаті підозріло пахло підготовкою до свята. Це Маруся зрозуміла, ще не ввійшовши до передпокою. По сходовій клітці їдко тягло…

– Мамо, – повторила слова сина Зоя Павлівна і простягла йому пакет із двома баночками малинового варення, – А що не чекали?

1 рік ago

– Мамо? – Гліб навіть протер очі, відчинивши двері. – Мамо, – повторила слова сина Зоя Павлівна і простягла йому пакет із двома баночками…

– Вона сама винна! – миттєво відповіла теща. – Мати треба поважати! І не суперечити їй. Я в неї в гостях, між іншим. – Ви вже в гостях рік… – похмуро додав зять. – Не затрималися?

1 рік ago

Коли В'ячеслав прийшов із роботи, дружина плакала. Теща похмуро гриміла на кухні каструлями. – Знову посварилися?… – Славко втомлено сів за обідній…

Залишився Степан один, кішки на душі шкребуть, за Любу переживає. Сів на лавку під вікном, задумався. Задумався і носком чобота землю колупає. Придивився, земля пухка, ніби копали недавно, а навіщо тут копати, та й кому, крім нього. Раз інший чоботом підчепив, а в землі згорток якийсь. Пташине пір’я зі згортка в різні боки стирчить. Підняв, розгорнув, а всередині цвяхи іржаві, голки, зола, лушпиння якесь. «Що таке?» – поморщився Степан, та вбік відкинув. Так і просидів до темряви. Спати ліг, чи то спить, чи то ні, тільки бачить, у кімнату Люба заходить

1 рік ago

Не вірив Степан Василенко ні в Бога, ні в чорта, у себе вірив, у руки свої робочі вірив, навіть у…

Show more Posts
Show previous Posts