Одна дівчина разом зі своїм коханим щодня проходила повз зупинку на околиці. І там увесь час вешталася жебрачка-бозхатько. З розпухлим обличчям, у потворній шапці – зима була. У драному пуховику.
Вона просила гроші і в баках нишпорилася, гидота яка, фу! І дівчина Ніна завжди відверталася. І казала своєму коханому, що треба дільничному поскаржитися.
Гидко дивитися. І як треба опуститися і поводитися, щоб дійти до такого життя. Без житла, просити гроші та ритися в мусорці. Треба її вигнати звідси!
Ну ось, Ніна якось прийшла додому, а там її чоловік з іншою дівчиною. Ніна влаштувала скандал, звісно. Довго розповідати. У результаті її хлопець просто її викинув за двері та й усе.
Ще він пригрозив дільничного викликати. То була його квартира. А Ніна в нього жила рік і не думала, що вона з маленького селища. І свого житла немає. Адже ніхто такого не чекає.
Ніна побігла, як божевільна, на зупинку. Хотіла поїхати до подруги. А вже була майже ніч, темно та холодно. І Ніна ще й сумку десь загубила, доки бігла, ридаючи.
І в тонкій курточці вона була, пошукала в кишені, а там десять гривень всього однією монетою. І все.
І вона плакала, не знала, що робити. На проїзд не вистачить, бо проїзд коштував 15 гривень, а це остання маршрутка має прийти.
Так відразу не стало ні кохання, ні чоловіка, ні квартири, нічого не стало. Тільки темрява, холод та зима навколо. Ліс неподалік. Людей нікого…
І ось ця пані жебрачка підійшла до Ніни, коли та тупо розглядала монетку, вся в сльозах. І дала ще монеток, щоб вистачило.
А сама тільки тихо сказала, що вона колишня вчителька. Збожеволіла одного разу через чоловіка, а потім у неї все забрали добрі люди.
Тож не плач, мовляв. А то збожеволіти недовго. І потім будеш в смітнику ритися, як я… З цим добрим наказом Ніна сіла в маршрутку і поїхала до подруги.
Потім минув час. Все налагодилося. І Ніна їздила на цю зупинку багато разів, не до колишньго коханого. Ні. Хотіла знайти цю жебрачку і подякувати.
Але більше її ніколи не зустріла. Жодного разу. А де шукати жебрачку? Цілком ніде її шукати. І нема в кого запитати.
А зима скінчилася. І цю історію дівчина розповіла через багато років, коли все стало добре. Тільки та пані сниться їй досі.
Гарна така. З добрими сірими очима та з посмішкою. Без синців. Така сниться, яка має бути. Якщо не тут, то там, де всі стають такими, якими мають бути.
Своє п’ятдесятиріччя я скасувала ще в лютому. От просто взяла й викреслила всі ці гучні…
— Оленко, сонечко ти моє, на тебе одну вся надія… Голос колишньої свекрухи лився з…
Дві сумки стояли посеред прихожої так само впевнено, як чужі правила. Великі, туго набиті, ще…
Вона ще вірила, що світом править добро. Що заміж виходять із любові. Що в білому…
Іноді біда не стукає. Вона заходить у твоє життя в піщаних кросівках і каже, що…
"Ой, та ти з глузду з’їхала, дівчино, якщо зібралася за Тимка Гнатюка заміж." Так сказала…