All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

— А ви, Ірино Олексіївно, теж гарні: брали новорічний подарунок онука й з’їдали його, наче нічого й не сталося! Зовсім совісті немає? — гнівно випалила жінка. — Я його взагалі-то не крала, мені подарунок син привозив! — огризнулася у відповідь свекруха. — Яка різниця?! Ви брали його і їли! Можна сказати, що об’їдали власного онука

1 тиждень ago

— Ви довго ще будете збиратися? — роздратовано пробурчав Олег. — Цілу годину вас чекаю... — Ще кілька хвилин, —…

  • Життєві історії

— Домашнього хочеться. Супчику, котлеток, пюре з гуляшем, випічки. Зрештою, простий салатик із огірочка, помідорчика та редисочки. Немає сили більше руколою давитися. Олена лише плечима знизала. Наступного дня замовила все, про що просив Коля. Але й це його не влаштувало. — Їжу без душі готували. Ось якби ти зробила щось своїми руками

1 тиждень ago

— Скажу чесно, — мати нареченого зітхнула й подивилася на невістку. — Ти нам не підходиш. Олена усміхнулася і опустила…

  • Життєві історії

— Котлети, — Сергій підняв голову і жадібно втягнув ніздрями повітря. Вдихнув ще раз і навіть заплющився. Хотілося котлет. Навіть під ложечкою десь засмоктало. Удома для приготування котлет нічого не було, тому він одразу ж спустився назад і купив домашній фарш. Як готувала котлети дружина, Сергій, звісно, бачив, але ось сам. Сам він їх ніколи не ліпив, не смажив

1 тиждень ago

Чоловік кинув виделку на стіл так, що та із дзвоном ударилася об цукорницю і завмерла. Андрій свердлив виделку поглядом, чекав,…

  • Життєві історії

— Галино Петрівно, підйом! — будила я свекруху о п’ятій ранку. — Хто рано встає, тому Бог подає! У нас сьогодні за планом тридцять банок ікри кабачкової! Ми скуповували в сусідів відрами огірки, помідори, перець. Я знайшла в інтернеті сто двадцять п’ять рецептів лечо й аджики. Змусила її згадати забутий рецепт «тещиного язика» з баклажанів, закатували по п’ятдесят банок на день

1 тиждень ago

Сварка почалася через дрібницю. Через мою пропозицію викликати клінінгову службу перед приїздом моїх батьків. Діма, мій чоловік, який до цього…

  • Життєві історії

— І куди діваються гроші, яких, начебто, Ані бракує весь час? А ще я замислилася: адже й забавки онука пропадали, ті, що нові. Я якось на прохання колишньої невістки на лікарняному з хлопчиком сиділа, не побачила я в ігровому куточку нічого з того, що купувала останнім часом. Це як? Забавки теж на гроші обернені, через ту ж групу продала? Занадто спритна

1 тиждень ago

— Я абсолютно не скупа, онука свого люблю! Але з подарунками для нього тепер усе зовсім інакше, — пояснює подрузі…

  • Життєві історії

— Що ж, весілля не буде? — аж зойкнув Денисів друг. Він уже переминався з ноги на ногу в очікуванні святкування, а тут такі новини. — Може, ми тоді просто відсвяткуємо? А розпишемося потім? — несміливо запропонував наречений. — Кафе ж у нас уже оплачене. — Та нащо нам те свято без свідоцтва про реєстрацію шлюбу ?! — наречена була готова впасти, як підкошена

1 тиждень ago

— Мамо! Де обручки?! — Оленка вибігла від реєстраторки, залишивши нареченого стояти розгубленим. Цей день, знаєте, зовсім не відповідав її…

  • Життєві історії

— Знаєш, треба б дядька Петра покласти в лікарню, у нього ж проблеми з тиском, — капала Тетяна на вуха синові. — У порядку черги буде довго, та й ставлення до пацієнта може бути різне. А в тебе ж теща у лікарні працює. — Але я не можу постійно її просити за всіх наших родичів, — намагався відбитися Влад. — Теща вона класна, але ж і її можливості обмежені

1 тиждень ago

Світлана, як то кажуть, докладала всіх зусиль, аби мати добрі стосунки зі сватами. Зятя, Владислава, вони з чоловіком, Геннадієм, прийняли…

  • Життєві історії

Антоніна Петрівна вправно відокремила від курки соковиті, м’ясисті гомілки й стегна, хрустку шкірочку з хрумкотинками, апетитну грудку — і акуратно переклала це все на тарілку сина. На блюді залишилися скромні крильця, кістлява спинка, шия та лапки. — Інно, частуй дітей, — сказала свекруха, відсуваючи блюдо на середину столу, пропонуючи їм залишки бенкету.

1 тиждень ago

Антоніна Петрівна стояла біля плити й з любов’ю знімала з дека рум’яну, шиплячу курку. Ох, то була її фірмова курочка!…

  • Життєві історії

— Ти моя рідна дочка. У вас три квартири. Одну треба віддати нам із Вірою. Це справедливо. Ірина відчула, як усередині все стислося. Віддати квартиру. Просто так взяти й віддати те, на що вони з Олегом витратили роки життя. — Мамо, ти не можеш цього вимагати… — Можу! — мати зробила крок ближче. — Я твоя мати

1 тиждень ago

— Ти зовсім про сім’ю не думаєш, — мати стояла на порозі Ірининої квартири, стискаючи ручку сумки так, що аж…

  • Життєві історії

Село Липівка всередині січня мало такий вигляд, ніби його витесали з криги. Тонкі стежки, сірі дахи, рипучі тини — усе здавалося завмерлим, крім однієї хвіртки, де старенька Марта Петрівна щоранку розчищала сніг. Ніби хотіла довести: ще тримаюся, ще можу

1 тиждень ago

Село Липівка всередині січня мало такий вигляд, ніби його витесали з криги. Тонкі стежки, сірі дахи, рипучі тини — усе…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version