All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

Віра прийшла з ринку — з повною торбою фруктів, сиром, випічкою. А в холодильнику — немає місця. Все забито контейнерами Світлани: «Детокс-салати», «ферментовані боби», «омега-закуски» — наче вона готувалася до змагань. — Свєто, це мій холодильник. Мій дім. Чому я, господиня, не можу покласти їжу?

5 місяців ago

Коли чоловік Віри запропонував тимчасово прихистити його двоюрідну сестру з чоловіком, Віра вагалася. Не тому, що була проти — вона…

  • Життєві історії

Де він буде спати? Хто за ним буде доглядати? Хто його годуватиме? — Спати він може на дивані у великій кімнаті, годувати… Галю, невже тарілку супу не даси? Галя мовчки шаткує капусту, тук-тук-тук, спина її напружена. Вона зла. Навіщо їй це? Цей хлопчик — помилка молодості Миколи

5 місяців ago

Микола м’явся, не знав, як підійти до Галини й освідчитися їй. Нарешті він наважився і сказав дружині те, що треба…

  • Життєві історії

— Ти мене не хотіла!!! Ви з батьком збиралися позбавити мене життя. Зоряна завмерла. Олег витягнув з кишені пом’ятий листок — направлення на переривання, датоване майже п’ятнадцятьма роками тому. Її ім’я, її минуле. Вона не вірила, що цей бланк, викинутий у смітник, опинився в руках сина

5 місяців ago

У Зоряни з Дмитром була річниця — п'ятнадцять років шлюбу, але свята не передбачалося. Торт, куплений вранці, стояв на столі,…

  • Життєві історії

Та й дівчата теж вдалися на славу: високі, міцні, рум’яні — справжня врода! Коси завтовшки з руку, очі, як у матері, сині, мов волошки, — словом, писані красуні. Та й посаг за кожну давав Захар багатий, тож від женихів не було відбою

5 місяців ago

Молодиця згорнувшись клубочком на долівці, захлиналася слізьми, а над нею, мов темна хмара, стояв батько, затиснувши в руці батіг. —…

  • Життєві історії

Смішно навіть, вона намагалася Тамару Ігорівну «мамою» називати, не розуміє, що вона їм чужа. Але Надія якось натякнула, що мама буває тільки одна, щоб не обманювалася. Коли у Надії зʼявилася дівчинка, назвали її Світланкою. Свекруха добре розгледіла малечу, зрозуміла, що та схожа на Надію, а від Валерія майже нічого не успадкувала, і була розчарована

5 місяців ago

Вона навіть хотіла називати її мамою, але зрозуміла, що в їхній родині так не заведено. І просто тихо раділа в…

  • Життєві історії

— Яку курку, куди прогнав? — питає бабуся, витираючи руки об фартух. — Курку, дзьобату. Вона мене дзьобнула в руку, ось! — показує хлопчик пухкеньку ручку з розпливчастим синцем і червоною цяткою там, де клюнула курка

5 місяців ago

Бабуся  цілий день бігала по хаті, вибігала на подвір'я, знову в дім, і так увесь день. Сергійко дивився на метушливу…

  • Життєві історії

— Дивись, Ганнусю, яку нам з тобою парасольку прислали, прямо з неба! — здивувався він. Дружина кивнула: — А пам’ятаєш, як ми на морі в молодості відпочивали? І ти мені таку шикарну парасольку купив! Білу, мереживну, ніби з фільму про панянок?

5 місяців ago

Дар'я притримала спиною важкі під'їзні двері. Виштовхнула коляску, взялася за дверну ручку. Тепер головне – зачиняти повільно. Інакше, якщо покластися…

  • Життєві історії

Сніданок: глибока тарілка, повна круто зварених яєць, друга тарілка з домашнім сиром, нарізане великими скибами найніжніше солоне сало, трилітрова банка ранкового молока, білий хліб. Хліб там, до речі, був найсмачніший: з хрусткою підсмаженою скоринкою

5 місяців ago

Бабуся Мотря, мамина мама, кілька разів міняла місце проживання. І не просто переїжджала, а будувала новий дім. Кожного разу вона…

  • Життєві історії

— Ну що тобі, мамо, — бубонів Миколка, — рух – це життя, — коли Ірина Борисівна поскаржилася на втому і сказала, що вона вже не в тому віці, щоб цілий день стежити за трьома дітьми, готувати, прибирати. — Мамочко, — каже Миколка, — адже ти все це так добре робиш! Я їм їжу, приготовлену твоїми дбайливими руками

5 місяців ago

Оленка співала від щастя, ще б пак! У неї тепер була своя квартира, власна оселя, без злої господині, що вимикала…

  • Життєві історії

Ось так, Тетянко, життя то раз – і пролетіло. От тільки лазив Федько по деревах, сорочині гнізда руйнував, а озирнутися не встиг… як того й дивись, щоб сорока гнізда на голові не звила. Вже немає в живих ні діда мого, ні батька з матір’ю, ровесники вже давно там

5 місяців ago

Дівчина сиділа на лавочці біля автовокзалу, чекаючи до самого вечора. Вона вже сходила до кулінарії, купила собі смачне печиво та…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version