Багато хто намагається уникати службових романів, тому що рано чи пізно на роботі про нього стає відомо всім. Якщо так вийшло, що ваше особисте життя опинилося на очах у групи осіб, то воно неодмінно піддається обговоренням. Не хочеш ставати предметом обговорення – не заводь романів на роботі.
Такого принципу завжди дотримувався і герой нашої розповіді Артем Савченко, поки до офісу їхньої компанії не влаштувалася юна і дуже красива Вікторія.
— Я став зовсім по-іншому ставитися до роботи, – зізнався одного разу Артем своїм друзям. – Перестав спізнюватися, а іноді навіть свідомо затримуюся, якщо Віка ще в офісі. Робота для мене з рутини перетворилася на радість.
— Ну, то що ж ти губишся? – говорили друзі. – Дій! Ти ж хлопець неодружений.
На що Артем із сумом в очах відповів:
— Я-то неодружений, тільки ось Віка «моя» заміжня. Інакше я б давно до неї підкотив.
Минав час, і думки Артема про Віку стали відвідувати його все частіше. На роботі і вдома він не міг викинути з голови думки про неї. Саме тоді чоловікові стало здаватися, що прийшла нарешті в його серце довгоочікуване кохання. Та тільки нило це серце від туги через те, що не було йому відповіді.
Одного разу на корпоративі, Артем побачив дуже сумну Віку. Напряму він не став до неї підходити з розпитуваннями, але дізнався в інших жінок-колег, що молода жінка розійшлася з чоловіком і тепер зовсім одна.
Ця новина дала Артему надію на початок нового роману з тією самою дівчиною, що подобається вже давно.
Савченко ніколи не страждав на банальну прямоту, а завжди вигадував для дівчат щось незвичайне і яскраве.
Своє зізнання у щирих почуттях до Віки він вирішив зробити в останній робочий день, перед святом 8 Березня. Цього дня чоловіки вітали жіночу половину колективу компанії.
Артем замовив двадцять п’ять бордових троянд. Букет (розповідь для сайту Рідне Слово)мали принести в офіс зранку, на початку робочого дня, анонімно, але обов’язково з яскравою листівкою і написом на ній: «З 8 Березня від чоловіка, який любить тебе».
Таким чином, романтик вирішив заінтригувати Вікторію, щоб потім увесь день спостерігати за здивованою дівчиною та за її емоціями. Лише наприкінці робочого дня Артем за планом мав підійти до Віки і зізнатися, що букет від нього, і що він уже кілька місяців закоханий у неї.
Кілька днів він жив у передчутті цього моменту – коли Віка відтане від такої приємної несподіванки. Артем уявляв собі, що переповнена емоціями дівчина кинеться до нього на шию і потоне в обіймах люблячого чоловіка. Після цього мав бути ресторан, або, як мінімум, суші та роли. А потім зачарована романтикою Вікторія покірно поїде з ним у заброньований номер готелю, ну, або на квартиру…
***
І ось настав той довгоочікуваний день привітання. Усі чоловіки прийшли на годину раніше за жінок, щоб приготувати сюрприз. Зранку слабку стать зустріли зачитані привітання, нарізані бутерброди та фрукти.
Кожній з представниць слабкої статі організації вручили по гілочці запашної мімози і по картці подарункового сертифіката з магазину парфумерії.
У той момент, коли святковий ажіотаж від жіночого дня став стихати, прийшов кур’єр із букетом троянд. І знову офісне приміщення наповнилося жіночими криками радості та оплесками.
— Віка! Оце так! Ось це букет! Та він, напевно, стільки грошей коштує! Яка ж ти щаслива, – не замовкали співробітниці.
Щоки Вікторії налилися рожевим рум’янцем, а очі блищали від щастя. Вона то розглядала, то перечитувала листівку від невідомого відправника.
Ближче до вечора, коли святковий настрій переріс у настрій йти по домівках, кабінети наповнилися тишею. Артем вирішив ще раз підійти до Вікторії, щоб (розповідь для сайту Рідне Слово)подивитися на її радісне обличчя. Однак він натрапив на іншу співробітницю, яка сиділа за столом Вікторії і намагалася щось набрати на клавіатурі комп’ютера. Букета, який до цього займав півстола, на місці теж не було.
— А де Віка? – здивовано запитав Артем у жінки.
— Як?! Невже ти нічого не бачив?! Їй на честь свята чоловік надіслав такий букет, що вона розплакалася. Віка навіть відпросилася раніше, щоб удома помиритися з чоловіком. Ось уже в кого сьогодні ввечері точно буде свято! – мрійливо зітхнула колега.
Артем зрозумів, яку дурість зробив, що не підписав листівку, але було вже пізно щось змінювати.
А Віка після святкових вихідних оголосила, що помирилася з чоловіком.
Що ж… у житті й так буває.
Будьте щасливі, жінки!
Фото: авторський контент сторінки “Рідне Слово”.
