Головна

Автор: Selena

Я впевнена просто, – каже Варвара, – що мама розцінила б моє спілкування з сестрою як зраду. А мою допомогу їй… Ой, я навіть боюся уявити, що було б, якби мама дізналася про це. Добивати її я категорично не хочу. Ось і виходить, що мій син не знайомий із тіткою, мій чоловік про неї знає, але свекрам теж не говорить, щоб не проговорилися. Він узагалі різко проти нашого спілкування
Життєві історії 0
—  Справа в тому, що ця жінка існувала в житті мого батька паралельно. Тільки вона про маму і про мене знала з самого початку, а ми довго про
Дві доньки? А де Марія, цікаво? Це вона до тебе їздить сюди, у лікарню? Вона розмовляє з лікарями, передачки носить, купує ліки? Це напевно Марійка тебе зараз готова до себе забрати, щоб ти не мучилася? Ні, мамо, так не піде. Марія спокійнісінько поїхала до чоловіка, хоча й знала, в якому ти стані. Кому горщики, тому й квартира, мамо. Нехай тоді сестра приїжджає і живе з тобою, нехай доглядає за тобою і все оплачує – слова не скажу. А вже якщо це роблю я, то і квартиру – мені
Життєві історії 0
Ну як я зможу це виконати, – мало не плаче Маргарита Олександрівна. – У мене ж не одна донька, а дві. І Люда налаштована категорично: раз їй горщики,
А дружина, сидячи вдома, зовсім розпустилася. Розтовстіла, волосся зачесане у хвостик, жодного макіяжу, манікюру. Та й пахне від неї, раптом зрозумів Толік. Дійсно, чим це від неї пахне, принюхувався він у кухні. Дружина здивовано дивилася на нього. — Це я котлети смажила, цибулею пахне. — Це від тебе цибулею пахне вже, люба, йди хоч вимийся
Життєві історії 0
Толик маявся. Одружені вони вже 7 років. Як же добре все починалося! Симпатична молода дівчина, спільні інтереси, спільні цілі, здавалося, все життя попереду буде таке. Зʼявилася дитина. Толик
Побоюючись за своє життя, Іван вискочив на майданчик і притиснув спиною вхідні двері. Як на зло, у цей час сходами на другий поверх піднімалася сусідка Євгенія Павлівна, нерозлучна подруга тещі. Помітивши біля сусідських дверей дивну істоту з жахливим смородом, віруюча бабулька прийняла її за породження пекла, і, завиваючи не гірше поліцейської сирени, кинулася на вулицю
Життєві історії 0
— Іване, головне, ти за Кузею доглянь, м’ясо для нього в морозильнику в мішечках заморозила, молочка купила. На вулицю не випускай – бліх наловить, пісочок у туалеті міняй
Королівна, – хитає головою подруга. – Спочатку «дякую» і «ми поки що без дітей поживемо», а тепер «мусить» і «дитину зробив»? А він один чи що робив? Вона не брала участі? Ніжки зімкнула і лежала поруч? Або ти повинна була підхопитися, взяти кредит і підготуватися до виписки невістки
Життєві історії 0
— А винні син і я, напевно, не підготувалися, не створили умови. Дитина зʼявилася через 8 місяців після реєстрації шлюбу, а чоловік не створив умов! – розповідає Валентина
Своє спільне життя Сашко з Мариною почали в Лідиній 24-метровій кімнаті, розгородженій шафою навпіл. Маленький Олексійко кричав постійно, очманіла від криків Марина, ходила вулицею з коляскою до третьої ночі, засинала на лавці. Лідія влаштувалася в охорону – добу через три, змінювала Марину, підкидала грошенят на дитину. Сашко, який навчався на вечірньому, – зовсім охляв
Життєві історії 0
Олександр нервово димів на балконі. Попільничкою була кругла, кришталева посудина, і злився. Просто закипав. Перший день відпустки був зіпсований. Зателефонувала вчителька сина. — Олександре Миколайовичу, а що з
Мені дуже прикро від того, що мені 29 років, а я один на один зі своїми проблемами та боргами. Молодь думає про свій бізнес, про роботу, про навички, про покликання. А в мене є постійне відчуття тривоги. Це відчуття не минає ні на секунду. Рік тому в мене депресія була моторошна. Лікар велів здати мені аналізи, які коштували дуже дорого. А у мене просто не було цієї суми
Життєві історії 0
Моє дитинство пройшло на Луганщині. Я жила з бабусею, дідусем, батьками. Коли мені було 7 років, то зʼявилась молодша сестра. У мої 9 років пішла з цього світу
Ні, ну ти подумай, – говорила я своїй мамі потім, – борщ фірмовий тому що в ньому величезна кількість жирних свинячих шкварок. А фірмовий сімейний пиріг, який передається з 17-го століття від прапрапрапрабабусь з рибними консервами? Це коли це в нас у 17-му столітті були консерви
Життєві історії 0
— Це наш фірмовий рецепт, – гордо говорила 2 роки тому Марина Вікторівна, тоді ще моя майбутня свекруха, коли ми з її сином подали заяву і прийшли знайомитися,
Через півроку після працевлаштування, – каже Аня, – я й купила собі холодильник, у свою кімнату поставила, бо вітчим у їхню з мамою кімнату врізав замок і наш, ще батьком куплений холодильник, поставив туди. — Працюєш? – пожартував Дмитро, – От і харчуйся на свої. І готуй собі сама
Життєві історії 0
— У нас із мамою різні холодильники, – каже Ганна, – розумію, що ситуація абсурдна, але інакше – ніяк. Продати квартиру і гроші розділити? Вона категорично проти. Ганні
Пес уже почав розуміти, що Григорій не повернеться, його немає в домі і не буде вже ніколи. Але він все одно був щасливий опинитися вдома. Тут було все рідне: куфайка в сараї пахла старим господарем, звуки, дошки, під якими він любив поспати, паркан і навіть коти
Життєві історії 0
Галина і Дмитро поверталися в місто. Вони їздили дивитися будинок, який хотіли купити. Доля їх звела в тому віці, коли діти вже виросли, та підростали онуки. Обидва були

You cannot copy content of this page