Автор: Selena

— Це наш фірмовий рецепт, – гордо говорила 2 роки тому Марина Вікторівна, тоді ще моя майбутня свекруха, коли ми з її сином подали заяву і прийшли знайомитися,

— У нас із мамою різні холодильники, – каже Ганна, – розумію, що ситуація абсурдна, але інакше – ніяк. Продати квартиру і гроші розділити? Вона категорично проти. Ганні

Галина і Дмитро поверталися в місто. Вони їздили дивитися будинок, який хотіли купити. Доля їх звела в тому віці, коли діти вже виросли, та підростали онуки. Обидва були

— Любий, тобі не здається, що наше життя стало нудним? – надувши губи-пельмені, заявила Анжела. — У сенсі? – не відриваючись від смартфона, запитав чоловік. — Ось раніше

— Ой, а пригостити мені вас нічим, – розводить руками свекруха в суботу, – хіба що чайник поставлю, та бутерброди з вершковим маслом зроблю. — Мамо, – каже

—  Та щось мені мій старий телевізор більше подобався, а в цього і кольори не ті, і люди якісь товсті та присадкуваті, і голову задирати доводиться, щоб дивитися

Мені її заспокоювати ніколи, та й бажання немає. Мені її, скільки себе пам’ятаю, в приклад ставили, а тепер у Оксанки депресія? Ну, а я тут до чого? –

Учора мама попросила бабусю зводити нас із Вовкою в перукарню. — Обросли зовсім, – скуйовдила вона наші шевелюри. – Завтра сходіть. Тут недалеко. У сусідньому будинку. Завтра настало.

— Дивна якась. Начебто молода, а вся сива. Очі дикі, порожні. Начебто з тобою розмовляє, а дивиться крізь тебе. Одягнена як стара. Відлюдна. Ні з ким не спілкується.

Священник відчитав, відпустив гріхи, закрив псалтир і… подивившись на відходячу у вічність добрим, сповненим любові поглядом, знехотя повернувся до неї спиною і тихо вийшов із кімнати. Старий, що