Головна

Автор: Selena

— Мила моя, проживете років двадцять — ось тоді буде родина. А поки що ми його родина. І ми, надаємо тобі величезну честь, просячи про допомогу і даючи можливість взяти участь у благій справі для родини. — Честь мені надаєте?! — голос Поліни став трохи голоснішим. — А що ж Віра не надала честь собі, думаючи головою, замість того, щоб зустрічатися з одруженим чоловіком, який відмовився йти від дружини?
Життєві історії 0
— Ви повинні розлучитися! — випалила Світлана Георгіївна, ставлячи тарілку на стіл. В її голосі звучала безкомпромісність. Віталій завмер. Він витріщився на матір з таким виразом обличчя, ніби
— Ви підійшли до мене і сказали: “Тетянко, стань ось сюди, в центр. Сьогодні твій день”. А потім додали: “Знаєш, у тебе такі розумні очі. Я впевнена, з тебе вийде щось хороше”. Олена Василівна мовчить. Вона справді не пам’ятає цих слів. Можливо, сказала машинально, щоб якось підтримати засмучену дівчинку
Життєві історії 0
Олена Василівна завжди була впевнена: справедливість — її принцип. За плечима у неї три десятки років у школі, сотні вихованих дітей… І ніхто за весь цей час не
Слово взяла мати чоловіка: «Ну от, тепер у вас є своє житло. По-справжньому своє. Я рада, що вам так швидко вдалося купити квартиру. І особливо рада, що тепер можна буде допомогти з житловим питанням й іншим нашим родичам»
Життєві історії 0
У невеликому ресторані за зсунутими столами сиділа компанія з 10 чоловік. Перші вітання з купівлею квартири від друзів уже пролунали. Слово взяла мати чоловіка: «Ну от, тепер у
— Можливо, саме через це й набирає. Гроші є, брат побільше став заробляти, плюс тесть допомагають. Хочеться їсти? Не питання: замовимо піцу, роли, щось ще борошняне та калорійне. На закупівлю їдуть і набирають повний холодильник напівфабрикатів: млинці готові, котлети, страви для мікрохвильовки. Ну яке тут харчування і схуднення?
Життєві історії 0
— Я й не приховую, що симпатизую першій дружині мого молодшого брата, — кажу я. — Мало того, ми досі спілкуємося, я її грошима виручаю, можу племінника взяти
— Слухай, річ не в цьому. Ти що зовсім нічого не розумієш?! Це не наша дитина! З якого дива він мені, як рідний, став? — Влада прикрила двері в кухні, щоб не розбудити Пилипа і продовжила: — Він росте, починає огризатися. Тільки що, заявляє, що я йому не мати і нічого вказувати! Це взагалі вже якось… І всім наплювати, виходить! Я крайня
Життєві історії 0
— Це не може тривати вічно! Це не наша дитина. Ну, сам подумай! Двозначна ситуація якась, — Влада знову намагалася завести неприємну розмову з чоловіком. — Та розумію
Як мама? Ой, у неї ж ювілей, і ми їй купили в подарунок круїз на лайнері з Італії. У директора нашої компанії мати в такому ж віці, вони з моєю знайомі. І директор запропонував їх удвох відправити, щоб їм не нудно було. Ми нашій навіть вечірню сукню купили й намисто з перлів. Нехай хоч раз у житті себе королевою відчує
Життєві історії 0
Маргарита підійшла до маминої кімнати, і раптом їй здалося, що там, за дверима, її мама плаче. Вона навіть зупинилася від несподіванки перед дверима. Як же так, адже вона
Чомусь Славкові терміново захотілося продати заміський будинок: мовляв, давай поживемо поки на орендованій квартирі, а виручені гроші назбираємо й купимо двоповерховий котедж. Це було, колись, їхньою мрією. І її можна було б почати втілювати в життя. Якби не виникло резонне запитання: а навіщо?
Життєві історії 0
— Розплющ очі, Ганно! — майже кричала Аліна Євгенівна доньці. — Ну як же можна бути в твоєму віці такою наївною? Пора вже перестати думати тим самим місцем
— Наталю, ми, звісно, візьмемо онуків, але тут така справа, у нас з татом… буде дитина. Пам’ятаєш, ми дуже хотіли другого, але тоді нічого не вийшло, а ось тепер… — Яка дитина? У тата інша жінка? — не зрозуміла дочка, а коли зрозуміла, здивувалася: — Мамо, ти що, тобі ж вже сорок шість?
Життєві історії 0
Тетяна давно прокинулася, але вдавала, що спить. Не хотіла, щоб Андрій це зрозумів. Вона думала про те, що їй увечері дочка сказала: «Мамо, Гліб взагалі мене не розуміє,
— Бабусю, ми відпочивати приїхали, не працювати, — сказав Кирило й подивився на брата. — Ясно. Ну відпочивайте, — зачерпуючи воду з бочки в лійку, тільки й сказала жінка. — Де тут річка? Мама сказала можна буде сходити, — запитав, не відриваючись від телефону, старший онук
Життєві історії 0
— Мамо, що з ним возишся, він тобі ніхто, чужий син. Ти б так Микиті з Кирилом рада була, — дочка невдоволено відвернулася, кидаючи у відро свіжовикопану картоплю.
— А от чоловік у неї — дуже симпатичний. І що він у цій Світлані знайшов? — А як вона одягається? Жодного почуття стилю! — А її прикраси! Суцільний несмак! — Мені здається, що вона взагалі не миється. Вона як прийде, такий одразу запашок з’являється
Життєві історії 0
— Не можу повірити, що ти це зробила?! — Світлана з якимось особливим трепетом дивилася на подругу. — А що такого я зробила? — Наталя усміхнулася. — Всього

You cannot copy content of this page