Автор: Selena

Ірина розповідає про свою покійну свекруху: “Непогана вона тітка була, між іншим. Особливості та свої “таргани” у кожного з нас є, але бувають свекрухи й набагато гірші”. —

— Це тобі, Ніночко, подарунок від мене, — свекруха простягнула коробку і лагідно всміхнулася. Коробочка була невеликою, загорнутою у блискучий червоний пакувальний папір. Можна було подумати, що це

Колись ми мешкали разом із моїми батьками у старенькому будинку, що стояв у межах обласного міста. Півроку тому, однак, батьки вирішили придбати однокімнатну квартиру на міській околиці, а

— Галю, ну скільки можна порпатися в тих папірцях! — Олег вкотре зазирає до кімнати, де дружина розбирає коробки після переїзду. — Давай уже щось вирішуй — або

Моя добра знайома, Ангеліна, людина світла і працьовита, називає “виттям на болотах” хвилю незадоволення та претензій з боку колишнього чоловіка та його рідних. А все тому, що вона

— Іди геть!!! Я тобі кажу – йди! Чого ти тут вештаєшся?! — Клавдія Матвіївна з гуркотом поставила на стіл під розлогою яблунею велике блюдо з гарячими пиріжками

— Що, знову Нюра ганяє своїх? — донеслося з-за рогу. — Та які ж вони «свої»? Ясно, що чужі, вдалися в батьків! Чуєш, як кричить на все село?

Наталя тепер недолюблювала свою троюрідну тітку Тоню. Тоня хоч і тітка їй, а старша всього років на п’ять. І в дитинстві, і в юності Наталя нею просто захоплювалася.

— Нещодавно відкрито заявили, що я на чужу дитину витрачаюся, а рідним родичам не допомагаю, — розповідає Ельвіра про стосунки з ріднею. — А кому допомагати? Мамі? Ти,

— Не буде в них життя, хоча й важко це визнавати мені, а Люба взагалі цього ніяк не второпає, — зітхає Надія Сергіївна. — Чоловік мій злиться, мені