Головна

Автор: Selena

— Але в Маринки років із 20-ти в голові були тільки гульки, – каже Раїса Іванівна, – можливо, і не помітили б люди, не звернули б уваги, зараз багато молодих і “гучних” дівчат, але надто свіжі були ще в пам’яті викрутаси рідної матусі. Так і казали, що терен груш не родить. Син Раїси Іванівни звернув на Марину увагу, коли тій виповнилося 23 роки і її «основні подвиги» вже залишилися в минулому, але все одно майбутня свекруха не зраділа майбутньому оформленню стосунків сина і Марини
Життєві історії 0
— Бісить те, що вона зараз буквально господиня становища, – каже Раїса Іванівна про все ще законну дружину свого сина, – він на розлучення подати не може, тож
— Сиділа вдома понад півроку, проїдала те, що заробила, навіть, я б сказала, не особливо заощаджувала, – відповідає Валентина Федорівна подрузі. – Тепер, начебто, на роботу вийшла. Запитала онука, скільки мама отримує, до самої ж Юлі й не підступишся. Він, звісно, точної суми мені не назвав, але я й сама не вчора зʼявилася на білий світ. Ну скільки може отримувати лаборант звичайний? Ну явно ж не мільйони! — Ну постривай, зараз відпочине трохи і буде щось інше собі шукати
Життєві історії 0
— І не сказала б я, що там дуже вже вагомі накопичення вона зробила, у людей і більше відкладено, а на лаврах не спочивають, – нервує Валентина Федорівна.
Звісно, зважитися на розрив із чоловіком після майже 15-ти років шлюбу Христині непросто, але що ж робити, якщо чоловік уперто повторює: — Я з тещею жити ніколи не мріяв. Щойно вона на поріг – так я за поріг. Вирішуй сама, я свою думку сказав. Найцікавіше полягає в тому, що трикімнатна квартира, де мешкають Христина, її чоловік і їхній 11-ти річний син, належать матері дружини, тій самій тещі, проти повернення якої на її ж законні метри зараз так заперечує чоловік
Життєві історії 0
— Я вважаю, що він мені просто руки викручує, ставлячи перед таким вибором, – каже Христина. – І якщо вже на те пішло, то я виберу маму, тому
— Михайло Зорін, де живе? – вона так не хотіла вимовляти його ім’я, але довелося. — А, так тобі Мишко потрібен? Тут близько зовсім, пройдеш прямо, за рогом не звертай, а ось на другому перехресті йди наліво, а там дивись такий зелений будинок, гойдалки ще перед їхньою огорожею стоять. Це Мишко своїй дітворі встановив. Хороший мужик. А тобі для чого він? Родичка, чи що? — Так, – Тамара кивнула, задоволена тим, що дамочка і відповідь сама придумала, – далека родичка
Життєві історії 0
Вийшовши з автобуса, на якому її неабияк потрясло, Тамара озирнулася на всі боки, немов звикаючи до одноповерхових будов села Симонівки, куди вона прибула з дивним візитом до абсолютно
— Щаслива ти, Анько, – говорила вона, протираючи виделки й ложки, – Олексійко в тебе не п’є, не грає, чужими дворами не вештається! Не те, що мій Мишко! Тут нещодавно на тиждень пропадав, я вже думала, замерз десь, усе йому пробачила заздалегідь, оплакувала вже… — І де він був? – раптом зацікавилася Ганна, яка слухала до цього мимо вух. — Та в сусідній хаті! – повідомила сестра, і засміялася, але сміх її був безрадісним
Життєві історії 0
Дивацтва за Олексієм вона помітила давно. Він став частіше посміхатися, розправив плечі. «Неспроста» подумала Анна, і стала збиратися на вечірню службу. Біля ікони Миколи Чудотворця вона пристрасно молилася,
— Твій тато в річці, – сказала Петро. — Як це: у річці? – із сумнівом запитав Павлик. — Не знаю. Але бабуся так сказала. А вона все знає. І тоді Павлик і Петро вирішили піти в експедицію, шукати його батька. Експедицію Петрик придумав, сказав, що потрібно зібратися, взяти сірники, їжу, теплий одяг. Він це по телевізору бачив, і Павлик повірив другу. Експедицію вони вирішили тримати потай: Павлик був упевнений, що Уляна не відпустить його одного
Життєві історії 0
Братом він був їй тільки за батьком, матері в них були різні. Коли мама хворіла, проводячи в лікарні по кілька тижнів, батько вже став спілкуватися з цією Дариною.
— Це пощастило, що я зайшла вчасно, і сам напад не важкий, а середньої тяжкості, інакше були б справи набагато гірші… – сказала сусідка Надя, – не дарма в нас уже склалася звичка перевіряти одна одну кілька разів на день. Хіба мало що… Ось і швидка відразу ж приїхала. Ох, Зоїнька моя. — Спасибі вам велике, тітко Надьо. Ми допоможемо тітоньці, сподіваємося, що все обійдеться, – пообіцяла Катя. Після лікарні вони відвели Зої Іванівні маленьку кімнату, де раніше була дитяча їхнього вже дорослого сина, який жив тепер в іншому місті
Життєві історії 0
Минулий серпень для Зої Іванівни був сумним. Нічого не віщувало поганого самопочуття, начебто і не нервувала, і не втомлювалася від роботи або ходьби, якою займалася останніми роками –
— Мамо, – зателефонував тещі Олег вранці в понеділок, – не могли б ви прийти до нас, мені на роботу треба, а Даша вчора ввечері відпросилася погуляти з подругами. Вона не повернулася, а в мене призначена важлива зустріч на роботі. Дарина з’явилася надвечір, втомлена, пояснювала свою відсутність тим, що випила зайвого і заснула в подруги, а потім боліла голова. — Всі живі ж, – сказала вона чоловікові й матері, – дівчинка під наглядом, що ще треба
Життєві історії 0
— За своїх потрібно стояти горою, – з образою повторювала Ользі мама чоловіка, – на кого розраховувати Даші, якщо не на нас? Як ти можеш залишити її без
— Ігорю важко, Ніночка не працює, а він заробляє мало, треба Ігорька-молодшого ростити, а з моєї пенсії не розбіжишся. А з наших зарплат, які йдуть на оплату оренди розбіжишся? Але мама Ніночці обіцяла допомагати, а то ж кине вона Ігорька, і синочок страждатиме. Мій чоловік часом давав грошей тещі, але вже й Ігорьку-молодшому виповнилося 5 років, а Ніночка все не поспішала виходити на роботу і чоловік сказав: — Теща не говорила нічого щодо того, що тебе вони завели, щоб забезпечувати життя старшого брата
Життєві історії 0
Я була у батьків молодшою донькою. На 8 років раніше за мене з’явився на світ мій старший брат Ігор. Батьки Ігорчика просто обожнювали: — Хлопчик, наша гордість, спадкоємець,
— Олено, ну гаразд ти, тобі пʼятдесят скоро, а навіщо ти доньці дозволяєш жити без розпису в такому юному віці, та ще й із вами? Ромі майже 30 років, потрібно думати про свою сім’ю, про своє житло. Та й слава піде про дівчину нехороша. — Розумієш, – відповідала Олена, – розписуватися ні він, ні моя донька не хоче. Так і каже, подивлюся, мовляв, що за людина. Поспішати не буду. А мені здається, що жадібнуватий він хлопець
Життєві історії 0
Сім’я маминої сестри Олени завжди була без вдачі в побутовому плані. Тітка так і не нажила свого власного житла. Точніше, житла свого вона позбулася колись. Не змогла виплатити

You cannot copy content of this page