Автор: Selena

Олег та Ірина опинилися в одному купе зовсім випадково. Потяг мірно вистукував ритм, прямуючи до Одеси, а пасажири, як то воно буває, розговорилися. З’ясувалося, що обоє їдуть на

За пів години, зовсім збившись із ніг, вона впала на лаву поруч із бідолахою і простягнула йому та собаці по дві великі канапки з ковбасою. Йти до храму

— Люсю! Ти вийдеш нарешті чи ні? Вийди ось швидше, щось скажу! — горлала зі свого ґанку сусідка, аж на той бік вулиці було чути. Двері повільно відчинилися,

— Коли ти вже чоловікові все відкриєш, Женю? Га? Набридло озиратися, крадькома все, — Степан подивився на жінку, що сиділа поруч у машині, зовсім не лагідно. — Любий,

— Та ну ж бо, візьми нарешті слухавку! Що ж це коїться? — Аліна вже вкотре міряла кроками кімнату, намагаючись додзвонитися до свого хлопця, Кирила. Надворі вже ніч,

Ірина та Олександр розлучилися, коли їхній донечці Ганнусі виповнилося два рочки. Сашко просто не зміг більше жити під одним дахом із дружиною. Вона була вічно невдоволена, якась лиха

— Ну, я піду… Люсю. — Йди. — Я пішов, чуєш? Я вже йду. — Давай, іди, Колю. Йди вже. Це вже потім, як за Миколою зачинилися двері

— Мамо, тату, у мене для вас новина! Бабусю, і ти підходь ближче, раз уже завітала, сідай та слухай. Яна переможно глянула на батьків. — Тату, ну облиш

— У нас уже до погроз розлученням дійшло, — каже Валентина, важко зітхаючи. — Усією сім’єю на мене насіли: «Ти не маєш права приймати такий дарунок! Це не

— Павле, як мати прийде, віддай їй п’ять тисяч. — Це з якого дива? — З такого, що вона нам позичала. — Тобі позичала, а не мені. —