Автор: Selena

— Сашку, мені треба донечці підгузки купити, — тихо, майже пошепки, обізвалася Лера, боязко зиркаючи на чоловікову спину. — Вони вже зовсім на денці, буквально кілька штучок лишилося.

— Далеко зібралася? Якщо до магазину, то скажи, що треба, і я сходжу куплю, або доставку замовимо, — Павло застав дружину, яка саме взувалася в темному передпокої. —

Світлана поєднала свою долю з Андрієм, коли їй виповнилося тридцять п’ять, а йому — тридцять вісім. Обидва вже мали за плечима чималий досвід сімейного життя, набили власних ґуль

«Чуже насіння» — так вона подумки називала хлопчика, якого її син прийняв як рідного. Марія Миколаївна мріяла про невістку без минулого, про онуків без домішку чужої крові. Щоб

— Ви тільки подивіться на цю велику самостійну жінку! — І, до речі, відтепер у нашому домі діють нові правила, — спокійно мовила дружина, й продовжуючи лагідно усміхатися.

— І буде контролювати, нікуди вона не дінеться! — вперто, з блиском в очах, каже пані Ірина Максимівна. — Я вважаю, що саме так і має бути, бо

Через незвичне ім’я з самого першого класу її переслідували кпини та самотність. У четвертому класі, переступивши поріг нової школи, дівчинка вже не чекала від життя нічого хорошого. Аж

— Я ж нічого такого надзвичайного не просила, — зітхає Аліна. — Просто хотіла бути працевлаштованою як усі нормальні люди: щоб стаж ішов, податки сплачувалися. — Ну, взагалі,

Настя трохи сердиться на маму. Вчора просила її забрати Даринку зі школи, з групи подовженого дня, а та відмовила — каже, допомагає Людмилі. Люда ж бо ввечері пішла

На їхньому весіллі старий друг-мільйонер подарував величезну коробку з… шкарпетками! Усі гості реготали, а наречена навіть не приховувала обурення: — Такий багатий чоловік — і таку дурницю дарує!