Головна

Автор: Selena

І навіть двох тисяч мені було шкода: чоботи хотіла купити, а чоловік он який добрий, мамі овочі купив. Плювати, що я виглядаю жаднюгою. У мене така свекруха, що ворогові не побажаєш. Вона в обличчя посміхається, а за спиною славить на весь білий світ: я і зрадниця, і ворожу потайки, і зʼявилась я на цей світ не від своєї мами, а від тітки в чотирнадцять років… Мені передають ці байки, я в свекрухи запитую, що за справи, а вона тільки оченятами плескає
Життєві історії 0
Вересень 2020 року. Чоловік на роботі, я вже повернулася, дзвінок у двері. Відчинила, стоїть чоловʼяга з мішком картоплі, питає: — Овочі треба? Картопля, морква, цибуля, капуста, буряк. Недорого.
Віра рішучим кроком попрямувала в бік балкона і повернулася звідти з великою картонною коробкою. Просто так вивалювати їжу їй було шкода – а раптом стане в пригоді якомусь бездомному бідоласі? Вірочка вивалила вміст каструль в окремі пакетики і почала складати все в коробку. Туди ж вирушили плавлені сирки, сало, шинка, нерозкриті вершки, майонез та інше
Життєві історії 0
Коли вона підійшла до під’їзду, підлітки, що сиділи на лавці, притихли. Сміх ризикував зірватися з їхніх губ, а очі блищали подивом і цікавістю. Весь її вигляд був для
Три роки моїх стосунків з Ігорем – це як самовільно запустити в город цапа, – усвідомила для себе Наталя, – він усе зжере, усе витопче, потім наставить на тебе роги, вимагаючи ще й ще, і скакатиме по рештках. І так поки його не виженеш. Шкода виганяти – звичка. Не виганяти – втрати. Але хіба я хочу і далі спостерігати, як затоптують мій город, мій сад, моє життя? Нехай або поруч зі мною буде той, з ким я зможу примножити й облагородити мій сад, щоб він приносив радість, або я буду робити це сама
Життєві історії 0
Наталка не могла заплатити за відпочинок чоловіка, з яким жила – у неї були гроші тільки на себе і дитину,  та й хотіла вона за кордон. Чому вона
Готувати Віра не вміє, банально речі собі випрати не може, цим займається її мати. Дочка сестри вся в неї. Одного разу вони з донькою жили в нас місяць, коли свекри робили ремонт. Ми з чоловіком, коли гості забралися геть, знайшли під ліжком брудну смердючу спідню білизну. Чоловік одразу хотів викинути, а я фото зробила, відправила сестричці з коментарем, що вона дещо забула. Віра відповіла, що це не її труси, а доньчині
Життєві історії 0
У сім’ї мого чоловіка дуже поблажливо ставляться до його сестри. Шкодують Віру: рано зʼявилася дитинка, кохана людина (стосунків вони не оформили) пішла з життя. Залюблюють і Віру, і
Зійшовся б ти, батьку, зі старенькою якоюсь. І тобі б веселіше було, і нам за тебе спокійніше, – порадив йому тоді син і поділився цією порадою зі своєю тіткою – швидкою та спритною старшою сестрою діда Трохима бабусею Тетяною. Та одразу взяла цю справу під свій догляд і вже за тиждень відшукала в сусідньому селі «наречену» – свою давню знайому Матвіївну
Життєві історії 0
Дід Трохим став вдівцем на сімдесятому році життя. Два роки прожив він один, а на третій вирішив підшукати собі нове кохання. Точніше, так за нього вирішили діти, які
Молоді воліли не працювати, а гнати оковиту і збувати її в міру надходження знайомим пиякам. На кухні завжди стояв кислувато-солодкий запах бражки, що виходив від невтомного саморобного апарату. Іноді молоді все-таки робили спроби влитися в соціум: Тетяна намагалася працювати то на заправці, то на ринку, але все це було нецікаво і нудно. Боря тинявся по всяких шабашках, звідки його безперестанку гнали за хамство і пияцтво
Життєві історії 0
Борю розбудило гуркіт ключа в дверному замку, потім обережно відчинилися й зачинилися двері. — Знову мати твоя приперлася! Дістала вже! – зашипів він у коричневий ковтун волосся, який
Через кілька днів уже твереза Світлана звинуватила мене в тому, що я годую піцою її сина, тому в нього проблеми. Нагадала сусідці її ж слова: у Матвія таке буває. Навряд чи проблема в кількох шматочках піци раз на тиждень. Вона сказала, щоб я більше не давала Матвію піцу. Поцікавилася в неї, що ж мені робити з її сином, якщо ми захочемо поїсти піцу. Додому гнати? — Гони, – сказала вона
Життєві історії 0
Є в мого сина друг на ім’я Матвій, і хлопчик – наш сусід. У Матвія є ненормальна мама. Я дуже хотіла б заборонити їм спілкуватися, але поважаю право
Голуб злетів на підлогу і почав ходити, як у себе вдома. Він підійшов до свекрухи і поглянув на неї яскраво-синім оком. Свекруха повільно опустилася перед ним на коліна, попутно витираючи сльози і воду з носа. Вона була вражена. Її нижня губа затремтіла, рука потягнулася до птаха… Голуб зробив кілька делікатних кроків назад, випнувши руді груди, немов бажав у всій красі показати свою пишність. — Це ж мій синочок! – м’яко сплеснула руками свекруха і з її очей хлинув потоком новий виток сліз
Життєві історії 0
У нічному поїзді Олену охопив незрозумілий напад тривоги. Її немов окутало холодним потом і в грудях защемило від збитого стуку. Щось різко стало втрачено… важливе, першорядне, частина її
Рома з’являється в нашому житті раз на кілька місяців. Розповідає байки про бізнес, про провали чергового бізнесу, просить відтермінування від сплати аліментів, обіцяє золоті гори і пропадає. 16 квітня був обіцяний велосипед дитині. На початку травня я сама придбала велосипед і подарувала його синові
Життєві історії 0
— А мені тато велосипед обіцяв! – радісно похвалився 6-річний син 16 квітня. Мені захотілося засміятися в голос: знала, чого варті обіцянки Роми. І не тільки обіцянки, а
Довгих півтора року не було взагалі жодних результатів. Юра був вичавлений, Леру починало колотити від однієї згадки про наступні призначені процедури. Він возив її в центри, займався вправами з нею вдома, доходило аж до медитацій, від яких Юру все життя нудило. І одного разу Лера змогла поворухнути пальцями ніг. Це був прорив, однозначний тріумф, перший проблиск справжнього щастя в їхньому важкому спільному житті
Життєві історії 0
Юра вирішив зрізати шлях через двори і обімлів, коли побачив в інвалідному візку свою колишню. Її котила мати і щось говорила, але Лера явно її не чула –

You cannot copy content of this page