Автор: Selena

— Було ж вже і не раз, поїхали на природу всі разом, ми намет якраз тільки-тільки дорогий купили, поставили цей нещасний намет, а на нього мої племінники почали

— От дівчата у нас непогані, але начальниця – справжня мегера, – шепотіла мені Катя, моя сусідка по кабінету, у мій перший робочий день, – Жахлива людина! У

— Добридень, жіночко, а чи не знаєте Ви, автобус вже пішов? – запитав чоловʼяга, який підбіг до зупинки, важко дихаючи після вимушеного марафону. Саме чоловʼяга, якому на вигляд

— Мамо, тату, я сьогодні не один! – Павло прийшов із роботи трохи пізніше, ніж зазвичай, і тепер м’явся в коридорі, не проходячи вглиб квартири. — Синку, ти

— А вона нічого так… Соковита жіночка, – мрійливо підкрутив вуса Аркадій, задивившись на нову сусідку. Чоловік її, щуплий, непоказний чоловʼяга, вивантажував речі з кузова автівки, а «богиня

— Матусенько, а можна Аліна з Оксанкою в тебе на дачі влітку поживуть? Ти ж цього року не збиралася туди їхати. Віра Степанівна кивнула. — Звісно, можна. Я

— Мироне, давно ж я так не сміялася! – Валентина трималася за живіт, а її великі груди ходили ходуном. — Ну що там знову в тебе сталося? —

— А ви знаєте, що сусід наш, з другого поверху, зовсім з глузду з’їхав. Самому восьмий десяток пішов, а він молоденьку в дім притягнув, – нарікає одна із

Зазвичай у цей час Світлана Анатоліївна уже десятий сон додивлялася, але сьогодні, всупереч своєму правилу лягати не пізніше 10-ї години вечора, вона ніяк не могла заснути. Спочатку жінка

— А де мама!? — Сергій Іванович відчув недобре ще з порога: жовтий плащ Ганни Петрівни, який зазвичай відблискував усім, хто входив, сповіщаючи про її присутність, зник із