— Олена Петрівна після звільнення рахували останні копійки й розуміла, що на пенсію колишній вчительці не вижити, через кілька днів у неї вже не залишалося грошей навіть на хліб
— Хороша Ви вчителька, Олено Петрівно. Начитана, досвідчена, відданна своїй роботі, так не хочеться з вами прощатися. Але прийшли молоді кадри, гадаю, Ви й самі розумієте… — сказала директорка школи
— Хлопчика забрали одразу, матері сказали, що його не стало, але син був живим. То звідкіля взялася відомова написана на дитину, хто так невдало пожартував з долею Ганни та Олексія, хто забрав їхнього сина
Телефонний дзвінок потурбував ранкову тишу квартири і змусив Ганну відірватися від улюбленого заняття. Вона відклала вбік п’яльця і зняла слухавку. Незнайомий жіночий голос здався їй злегка схвильованим: —
— Не загуби дитину! — казав батько. — Чому я маю його загубити?! — обурювалася мама
— Не загуби дитину! — казав батько. — Чому я маю його загубити?! — обурювалася мама. Мене шестирічного вона везла на море. — Тримай маму за руку, і
— Олю, ти з глузду з’їхала?! Катя мені все розповіла. І вона не зобов’язана прикривати тебе. Софія — твоя дитина, твоя відповідальність! Прийди до тями! Який, до біса, Віталік? Квартиру я купувала не для Віталіків!
Коли мати Ольги і Каті вийшла заміж і поїхала далеко, вона залишила своїм дочкам не тільки квартиру, а й можливість розпоряджатися своїми життями самостійно. Оля, старша, без вагань
— Не бійся, я тобі допоможу, а ця тітка тобі не потрібна, вона погана, всі вони погані, —прошепотіла Аліса й обійняла батька за шию
— Ти не моя мама! Залиш нас із татом у спокої! Іди геть! — чула кожна дівчина, яка побажала ділити дах, хліб і розкладний диван з Антоном. Маленька Аліса злісно кидалася
— Ми спочатку хотіли зупинитися в готелі. Думали, що в цьому місті в нас нікого з родичів немає. А потім згадали, що у нас же тут є ти. Розумієш?
Телефон розбудив Валентину о п’ятій ранку. Дзвонили з невідомого номера. — Так, — відповіла Валентина. — Валю? — почула вона гучний і радісний жіночий голос. — Це ти? — Я, — байдуже відповіла Валентина.
— Я, бабусю, з компанії, де роблять прилади, за допомогою яких вода з крана джерельною стає. Чистою і свіжою, як у стародавні часи, коли хімії не було і можна було пити водичку просто з річки
Після дзвінка, майже одразу, наче чекала, двері відчинила старенька бабуся років вісімдесяти. — Здрастуйте. — Доброго дня, юначе. — Ви так сміливо двері відчиняєте, навіть хто там не питаєте, не
— Може здамо тепер Юру в спеціальний дитбудинок? Оскільки у нас нормальний син є?
Юрка батьки дуже чекали. Але все проходило важко і дитина була недоношеною. Лежала в кювезі. Багато систем органів виявилися недорозвиненими. ШВЛ. Дві операції. Відшарування сітківки. Двічі з дитиною
— Заради Бога, вибачте мене! — почала вона вибачатися, розуміючи, що її вибачення звучать досить безглуздо. — Я не думала, що калюжа виявиться такою глибокою
Олена це зрозуміла тільки тоді, коли, не зменшуючи швидкості, промчала нею на своєму автомобілі, і з ніг до голови окропила якогось чоловіка, який стояв на самоті на автобусній
Тебе ж засміють твої колеги, сусіди. На кого зазіхнув? На селючку брудну. Що сказати дітям? Що їхній інтелігентний тато втік до селючки
— Ти йдеш від мене до цієї селючки? — моя дружина дивувалася. — Не називай так, будь ласка, Галину. Усе вирішено, Інно. Вибач, — я швидко збирав свої речі.  —

You cannot copy content of this page