Моя подруга, яка має двох синів, якось сказала: «я своїх майбутніх невісток вже не люблю». Я дуже здивувалася, адже наші діти ще тільки школярі і до того ж у мене росте донька, і сказала їй, що тепер я розумію, звідки беруться погані свекрухи.
Це мами хлопчиків, які так люблять своїх синів, що кожну дівчину вважають негідною. Відразу згадала своє дитинство, як бабуся не любила мою маму, як постійно з нею лаялася, принижувала її, мені говорила, що моя мама погана господиня, але ж я бачила, що це не так.
Тато любив маму і в усьому її підтримував, хоч і з батьками не сварився, просто намагався якомога рідше зустрічатися з ними. Коли я вже ходила до школи, бабуся написала маминому начальнику анонімний лист на неї, простіше сказати донос, що вона випиває, що погана мати.
Але оскільки у мами на роботі колектив був невеликий, всі одне про одного все знали, стало ясно, хто написав листа. Маму не звільнили, як того домагалася бабуся, але я її й раніше не любила, а після цього випадку просто зненавиділа.
Тато теж перестав із нею спілкуватися, мабуть, теж набридло. Дідусь намагався на неї якось вплинути, але бабуся його навіть слухати не хотіла, єдиною метою було домогтися, щоб мої батьки розлучилися.
Як житиме далі її син без сім’ї її, схоже, не хвилювало, напевно, була впевнена, що підбере йому дружину, яка влаштовуватиме насамперед її. Але я сумніваюся, що така знайшлася б, адже догодити бабусі не зміг би ніхто.
Тепер я дивлюся на свою подругу і розумію, що на її невісток чекає таке саме ставлення, як і мою маму. Як можна не знаючи людину, вже її ненавидіти?
Жаль мені її синів, особливо якщо слухатимуть у всьому маму.
Оленка навшпиньках зайшла на кухню і завмерла перед холодильником. Вона ледве дихала від передчуття. Вчора…
У нашій родині роками тримався непорушний закон: я на кухні спину гну, а свекруха —…
Оксана мала одну звичку, з якої її чоловік Андрій завжди добродушно підсміювався. Вона вела зошит…
— Іро, та ти в нас тепер як пані живеш! — Лариса прискіпливо провела пальцем…
Мені 59 років. Торік я завела «блокнот радості». Пишу це, і самій трохи смішно. Звучить…
— Ти ж не забула, що я сьогодні ввечері їду до Сергія на день народження?…