Бабуся піддавшись емоціям, заговорила французькою, старенька випустила з рук булочку — її однорічному онукові Павлу потрібна няня-француженка з проживанням у Парижі. Від’їзд за місяць і надовго

Вона не знала, що в нього інша, самозабутньо готувала борщі, запікала курку, пиріжки пекла. Годувала його, милувалася, як він смачно їсть, щаслива була, мріяла про весілля.

Він чотири місяці приходив до неї зі зів’ялими гвоздичками, з великим апетитом їх котлети та запіканки, запив компотом, промокав серветкою масляні губи, а потім одружився з іншою.

Тобі б до психолога сходити, шкодували її друзі та залишали візитівки з телефонами. А вона включала джаз, відчиняла вікна і наводила лад у квартирі.

Протирала шафки й полички, знаходила якісь непотрібні візитки, викидала, втомившись, купалася у ванні з полуничною піною, а потім, загорнувшись у пухнастий халат, їла з банки грушевий джем із булкою: м-м-м, смачно! і висмикувала з великого кухля гарячий ароматний чай.

Давай оберемо час, щоби разом обговорити цю ситуацію, пропонували батьки. А вона пішла на уроки французької. З дитинства букву р не вимовляла, тепер її за це хвалили.

Мова давалася легко і невимушено. Вечорами вона читала французькою для свого старого плюшевого ведмедя. Ведмідь терпляче слухав і трохи помітно посміхався.

— Ти надто легковажно до цього ставишся, — попереджали колеги, — Будь серйознішою, подумай, як все виправити.

Вона шила собі квітчасті спідниці та ромашкові сукні, міряла солом’яні капелюшки в магазинах і вибирала легкий парфум. Чоловіки оберталися, щоб помилуватися ямочками на щоках, жінки заздрили тонкій талії.

Тобі треба все проаналізувати, знайти помилки, щоб таке більше не повторилося, запевняли подруги. А вона купила квиток до театру на прем’єру, потім поверталася додому та потрапила під дощ.

Це була справжня злива. Бабуся на вулиці кудись поспішала, притискаючи до себе маленьку собачку і вона віддала їй свою парасольку. Бабуся обіцяла повернути.

Не тримай у собі погані думки, того й дивися заробиш невроз, лякала її сусідка, і взагалі, навіщо ти парасольку віддала незнайомій старій. А вона в цей час варила грушевий джем із коричною паличкою, бо старий днями закінчився.

Кухня наповнювалася солодким апетитним ароматом, вона дмухала на гаряче варення, пробувала, знімала пінку, помішувала і обіцяла пригостити готовим джемом сусідку.

Тобі необхідно зайнятися аутотренінгом і підвищити самооцінку, інакше як ти з цим далі житимеш, наполягала старша сестра. А в неї дзвонив телефон.

Виявилося — старенька з собачкою, хоче повернути їй парасольку, запрошує на філіжанку кави. Вона зайшла до них увечері після заняття.

Бабуся пригощала повітряними булочками та круасанами з французької кондитерської, підливала у витончену чашку кави з ніжною вершковою пінкою. Їм було приємно спілкуватися і просто бути поряд, двом самотнім жінкам.

Однієй доповнював життя собачка, іншій — старий плюшевий ведмідь. Вона, піддавшись емоціям, заговорила французькою, старенька випустила з рук булочку — її однорічному онукові Павлу потрібна няня-француженка з проживанням у Парижі. Від’їзд за місяць і надовго.

Пробач мого недолугого сина, каялася немолода худорлява жінка, адже ти ж любила його. Тепер він розлучається та вільний.

— Вибачте, але я не вільна. Так вийшло. Його Павлом звуть.

Вона вибачливо усміхнулася і продовжила акуратно укладати у валізу квітчасті спідниці, солом’яний капелюшок та старенького плюшевого ведмедя.

На столі лежав закордонний паспорт із вкладеним у нього квитком. Увага! Шановні пасажири, оголошується посадка на автобус, рейсом Київ-Париж.