Марія зустріла хом’яка. Самотній, прекрасний як Джоні Депп, і такий самий потрібний у господарстві. Він переповзав дорогу у небезпечному місці.
Розмір середній, шатен, очі сумні, неодружений. Він явно пережив цькування, нерозуміння і планував помчати в далечінь рожевою цяткою на скаті вантажної покришки. Але зустрів Марію.
Ну як вам пояснити про дівоче серце. Ось через дорогу повзе Джоні Депп, нещасний та пухнастий. Хіба ви не принесли б його додому? Я б ні за що!
Тепер він живе у нас у шафі, у тазі. З їжі любить хліб, салат та трохи туалетного паперу на солодке. Дуже вихований.
Кіт спочатку думав, це ми йому принесли. Дивився на нас із подивом та вдячністю. Він із дитинства хотів би хом’ячатинки.
Йому рідко приносять китайську їжу з ресторану – птахів, жаб, хом’яків. Коту пояснили газетою по вухах, хом’яки нам друзі, а не жири та вітаміни.
Тепер кіт вважає, що ми дурні ненормальні. Сьогодні не їмо хом’яків, завтра дружимо з піцею, цілуємо в ніс сардельку і недалеко ту годину, ми одружуємося на бутерброді.
Ось зараз ручка дверей повертається, як у кіно. Це кіт хоче на собі довести, хом’як — смачний та корисний звір. А дружити краще з котами, вони хоч би привабливі.
А вночі цей мішок какашок втік. Наша шафа — окрема кімната. Там все пропадає, особливо шкарпетки, які повзають, попри запевнення виробника. Тепер ось хом’як.
Всю ніч осатанілий кіт цілував двері шафи. Під ранок почав битися головою.
«Та що за опа, знову цькування і нерозуміння», — подумав хом’як і пішов жити кудись у район старого взуття. Довелося пустити слідом самі знаєте кого, у нього вбудований GPS-навігатор.
Кіт швидко визначив, який з тапків приховує хом’яка, отримав газетою по вухах, пішов на підвіконня і тепер виє японською: ай-йо, ай-йо.
Люся сказала, що цей хом’як — дівчинка. Господи, а раптом вона пішла з дому, бо чекає на поповнення і боїться зізнатися батькові?
Тепер народить шістнадцять різнокольорових немовлят, невідомо від кого. Я не думав розводити хом’яків найближчими роками.
Стільки подій, стільки подій піду на роботу, відпочину. А ви, між іншим, надавайте мені цінних порад щодо хом’яківництва.
Я завжди думала, що шлюб — це коли двоє будують свій затишний світ, оберігаючи його…
Я стояла на порозі власної квартири і просто не вірила своїм очам. Замість тихого дому…
Життя іноді ділить усе на «до» і «після» за одну коротку мить. Ще весняної пори…
— Бабуся каже, що в тебе нерви геть розхитані, тому тобі треба від мене відпочити,…
От кажуть у народі: батьківська любов сліпа. Але часом вона буває ще й такою несправедливою,…
У Ганни Миколаївни, жінки приємної, щирої, хоч і трохи втомленої життям пенсіонерки, було двоє дітей.…