Мені 25 років, я дівчина на світанку сил. Ми з хлопцем разом уже півтора роки. Відносини зростали так стрімко, що через 1,5 місяці ми вже жили разом і планували своє майбутнє.
Було на той час таке відчуття, що вже тисячу років разом. Він зробив мені пропозицію, правда, трохи раніше, ніж планував, тому що я вже здогадувалася про кільце.
І ось уже минуло 9 місяців і тепер весілля в далеких планах, до яких ми все ніяк не дійдемо, а з приводу дітей і категорично — після 27-30 років (за його планами). Мене все це не влаштовує зовсім, і я розумію, що може в цьому є і моя проблема.
Близько 7-8 місяців тому я пішла з роботи і сиджу на його заробітку, ну не те щоб зовсім сиджу на шиї, звичайно, він купує продукти і речі першої необхідності, на мої забаганки щодо одягу і т.д. він не витрачається.
Каже, що як тільки знайду роботу, все налагодиться і далі будуватимемо плани з приводу весілля та інше. Але він же чоловік, і якщо він зараз боїться усіляких складнощів сімейного життя та матеріальних проблем, чи варто пов’язувати з ним свою долю?
І чи так серйозно його ставлення до мене, як він каже? Мене це дуже турбує.
— Ну так, я у вас гроші брала, — нахабно зиркнувши, заявила Зарина своїй невістці.…
Їхати довелося стоячи. Місць у старенькому ПАЗику на всіх не вистачило, та й сідати у…
— Питаю його: слухай, а що, в нас гроші закінчилися чи як? До зарплати ще…
— У тебе діти забезпечені, а моїм помагати треба! — голос Алли так різонув повітря,…
Галина вже й не пам’ятала, коли саме перестала чекати від свекрухи бодай чогось хорошого. Не…
Катруся з Михайлом і року не встигли прожити в злагоді під власним дахом, як до…