У нас із чоловіком з недавніх пір невеликий бізнес (перевезення вантажним автомобілем). Їздить за кермом мій брат.
Ідея бізнесу власне теж належить братові, і машину він знайшов, і угода проходила за його участю (він залучив людину, досвідчену в цих справах, тому що ніхто з нас належного досвіду і знань не мав).
На ремонт машини ми відкладаємо разом порівну з кожного рейсу, виручку теж ділимо навпіл. Поточним ремонтом теж опікується брат, оскільки чоловік майже весь час працює в іншій області.
І все б нічого, але одного дня причіп нашої машини повністю роззули (добрі люди зняли всі 4 колеса). Отут усе й почалося.
Брат каже, давайте купимо колеса навпіл, а чоловік каже братові, що той сам далеко поставив причіп і гріх було його не розути, твій косяк, плати сам. Та ще й мені каже, що якщо я його не підтримаю, він зі мною розлучиться.
Зазначу, що стосунки з чоловіком давно вже далекі від ідеалу. Я вирішила підтримати брата, але зовсім втратила відчуття реальності і не розумію, хто має рацію в цій ситуації і що робити мені.
Чоловік багато разів ображав мене і залишав без допомоги у найважливіший момент, тому я вирішила, що можу розраховувати на його розуміння хоча б зараз, що своїм терпінням я цього заслужила. Але він так не думає, каже, якщо я його не підтримала, значить, йому така дружина не потрібна.
Я шокована, не розумію, хіба можна ставити людину перед таким вибором? Чи це лише привід з його боку, щоб зі мною розлучитися?
Оленка навшпиньках зайшла на кухню і завмерла перед холодильником. Вона ледве дихала від передчуття. Вчора…
У нашій родині роками тримався непорушний закон: я на кухні спину гну, а свекруха —…
Оксана мала одну звичку, з якої її чоловік Андрій завжди добродушно підсміювався. Вона вела зошит…
— Іро, та ти в нас тепер як пані живеш! — Лариса прискіпливо провела пальцем…
Мені 59 років. Торік я завела «блокнот радості». Пишу це, і самій трохи смішно. Звучить…
— Ти ж не забула, що я сьогодні ввечері їду до Сергія на день народження?…