Буквально вчора телефонує мені чоловік і каже, що на роботі у них завал, працювати доведеться дуже допізна, а завтра на місці потрібно бути зранку раніше, загалом додому він сьогодні не потрапить і таким звичайним голосом повідомляє, що ночувати сьогодні залишиться у нашої спільної подруги, до речі, дружимо ми з нею з самого інституту, разом винаймали квартиру, разом ходили на вечірки

Два роки тому вийшла заміж. За цей час встигли завести дитину і придбати квартиру в кредит. Спочатку все йшло добре, у чоловіка чудова робота, гідна зарплатня. Але як часто буває, щось пішло не так. Фірма мого чоловіка вирішила змінити своє місце розташування і співробітників поставили перед вибором — слідувати за компанією до сусіднього міста або шукати нову роботу.

Після довгих роздумів на сімейній раді було вирішено, що чоловік таки залишиться працювати там. Ось тільки дорога до офісу та додому займає дуже багато часу. Але й до цього ми потихеньку почали звикати. До останнього випадку.

Буквально вчора телефонує мені чоловік і каже, що на роботі у них завал. Працювати доведеться дуже допізна, а завтра на місці потрібно бути зранку раніше. Загалом додому він сьогодні не потрапить. І таким звичайним голосом повідомляє, що ночувати сьогодні залишиться у нашої спільної подруги.

До речі, дружимо ми з нею з самого інституту, разом винаймали квартиру, разом ходили на вечірки. Після інституту їй запропонували добру посаду в сусідньому місті, а я вийшла заміж. Спілкування у нас поменшало, але практично всі свята, та й просто зустрічі без причини та спілкування по телефону у нас звичайна справа.

Але до того, щоб чоловік залишився в неї з ночівлею я, чесно кажучи, не була готова. Які б не були ми з нею чудові подруги, але вона все ж таки не сестра і не мама йому, а цілком симпатична і до того ж розлучена дівчина. На мої заперечення чоловік відповів, що це все дурниці, що даремно я не довіряю йому, він не такий і взагалі любить тільки мене.

Увечері зателефонував мені, запропонував поспілкуватися із подругою. Я сказала, що в мене болить голова, на розмови я не налаштована і повісила слухавку. З ранку він мені знову зателефонував, почав запитувати, як я почуваюся. Я не змогла стримати емоції і висловила йому, що я думаю щодо таких ночівель.

Запропонувала поставити себе на моє місце – сподобалося б йому, якби я залишилася ночувати у його друга? Так він на мене ще й образився і кинув слухавку. Тепер ось чекаю на нього з роботи, і сама не знаю, що робити далі. Чоловіка люблю сильно, та й він мене теж. Не в яких чорних історіях з іншими жінками помічений ніколи не був. Чи варто через цю ситуацію роздмухувати скандал чи все ж таки потрібно більше довіряти одне одному? Може, я даремно себе накручую?