Життєві історії

— Куди мікрохвильовку подів? — У Таньки згоріла, тато сказав віддати їй нашу, – безтурботно пояснив чоловік. — Навіщо?! – тільки й змогла запитати Іра. — Нова коштує дорого, у Таньки грошей не вистачило. Собі потім іншу купимо. Ір, ну не злись, знаєш же, що Таньці в декреті важко, а так хоч їжу зможе розігрівати без проблем. Іра вискочила з кімнати, від душі грюкнувши дверима. Втрата старої мікрохвильовки її чомусь зачепила так само сильно, як втрата грошей

Ірина відкрила застосунок банку на телефоні і не повірила очам: рахунок її майбутньої дитини спорожнів. — Дмитре, наші гроші зникли!…

1 рік ago

— Так, Євгеніє Семенівно, саме так! Ця дача належить мені! Ділянку ми з Олексієм купували на свої гроші, будинок теж будували за свої тяжко зароблені та накопичені кошти. Ви взагалі тут яким боком? Коли ми днювали й ночували в селі, ви жодного разу не приїхали й допомогу свою не запропонували. А тепер захотіли щоліта в нас безоплатно відпочивати

Я звичайно підозрював, що рідня у мене нахабна, але не до такої ж міри. — Олексію! Ключі від нашої з…

1 рік ago

На роботі теж було несолодко. Гроші платили й непогані на ті часи, але вимагали, немов ми мільйони отримуємо. Начальник був самодуром тим ще. Так і ловили момент, коли в нього настрій гарний. То ти в нього Людочка, Лідочка, Марійка, а то: — Людмило Іванівно, я дивлюся, у Вас із мізками зовсім погано, Ви у нас працювати не хочете? Вижену, з вовчим квитком

— Ми, купимо вам квартиру, - сказала нам із нареченим перед весіллям свекруха, - трикімнатну, у гарному районі. Але тільки…

1 рік ago

— Ти ж знаєш, що гроші з оренди я відкладаю дітям на навчання? – вона задала питання, я кивнула, сестра продовжила: – Мама наполягла, щоб я не сміла ломити для вас ринкову вартість, витребувала знижку. Мої діти втрачають гроші. Мені це не подобається. Я не знала про те, що низька вартість оренди є чиєюсь домовленістю. Мені Аліна вартість назвала, я думала, що це її ініціатива

Як каже мама, моя старша сестра вдало побувала заміжньою: коли Аліна залишилася вдовою, то в неї з'явилося дві квартири. Одну,…

1 рік ago

— Ой, а що це штор немає зовсім? Якось незатишно, голо, зовсім не схоже на родинне гніздечко, – висловилася Наталя Юріївна під час першого ж візиту до моєї однокімнатної квартири за тиждень до реєстрації нашого шлюбу, – отже так, карниз я виберу сама, штори замовлю сама. Не сперечайся, я краще знаю, я життя прожила, я Вадика виростила. — Мої жалюзі, – кажу, – мене влаштовують, ніяких карнизів, ніяких штор я вішати не буду

Я стільки сил у нього вклала, виходжувала, виховувала, стала йому справжньою матір'ю, - гордо сказала мені під час першого ж…

1 рік ago

— Та перестань ти, бабусю! – розсердилася Юля і не помітила, як випадково відірвала зі смородини одне із суцвіть. Прикро кинула його в траву і притопнула ногою. – Чому ти не хочеш жити для себе? Все тягнеш і тягнеш нас! Ти вже давно нічого нікому не винна! — Ось станеш ти бабусею… — Стану! І нікому не дозволю на собі кататися! Я дітей по-іншому виховуватиму, не залюблюватиму їх, а в строгості

— Бабусю, коли я виросту, то зроблю на твоїй дачі ремонт, щоб ти могла тут жити завжди-завжди, як мрієш. Внучка…

1 рік ago

— Мама твоя, мої батьки, Рома з Настею, – перерахувала я, – більше нікого кликати не будемо. З подругами я дівич-вечір відгуляла. Не хочу, символічно посидимо з найближчими. Так і вирішили. Ми з Глібом купили продукти, напої, свекруха наполягла на тому, що вона готуватиме м’ясо. Деякі салати взяла на себе моя мама. — Ба! – вигукнула Тетяна Дмитрівна, – Ікра! Чорна! З глузду з’їхати! І риба дорога! Ну навіщо ви так витрачалися

Дружина молодшого брата мого чоловіка - одна з близнюків. Створили сім'ї ми рік тому, майже одночасно. Прийшли з Глібом знайомитися…

1 рік ago

— Не твоя квартирка, а братика мого, не вказуй, де хочу, там і кидаю речі! — Посуд мити я за всіма не наймалася. Ах це моя чашка? Нічого, вимиєш, не розвалишся, за старим, мабуть, мити не гидувала, знала, що квартирку заробляєш. При Дімі вона поводилася слухняно, і, коли я розповіла чоловікові про її витівки, він мені не повірив: — Та ну, та не може бути, ти перебільшуєш

В Києві я закінчувала інститут, в Києві ж вирішила залишитися і шукати роботу. Вдома мене ніхто особливо не чекав, мама…

1 рік ago

— Подавай на аліменти, розлучайся, – радить мама. — А як на аліменти подати? Офіційно в нього 25 тисяч, із них і платитиме. А неофіційно ще 50, він у шоколаді, а ми з дітьми де? Розлучатися? Сенс? Квартиру ділити, частку йому виплачувати, залишаючись із половиною кредитів, половиною іпотеки і боргами за комуналку? І знову ж таки, з офіційними аліментами

— Та останнім часом усе якось не ладиться, - скаржиться на своє сімейне життя Ірина, - спочатку страждали через негаразди…

1 рік ago

— Егоїст, я вважаю. Тільки про себе й думає завжди, – каже Ірина. – Мати хворіла, у нас машини немає, у Левка є, але як не подзвонить йому свекруха кудись доїхати – сто відмазок і відмовок. У результаті ми брали таксі і везли маму чоловіка. До того ж, він явно жадібний. Про таких кажуть, що взимку снігу не випросиш. На прощальну церемонію у свекрухи гроші лежали, але ми однаково витрачалися то там, то тут, а Левко потім сказав, що це зайві витрати були, тож він братові нічого повертати не повинен

— Золота була жінка, жодного разу в мене з нею не те що сварки, непорозуміння не було, за всі 3…

1 рік ago
Show more Posts
Show previous Posts