Життєві історії

У мене був ювілей (50 років), відзначали один день із друзями та родичами на дачі, а другий у ресторані з начальством та колегами. Усі були парами, я, звісно,

З чоловіком розлучилися кілька роки тому, зараз маю другий шлюб. Син важко переживав прощання з батьком, хотів навіть залишитися жити з ним, і зараз вони часто спілкуються. Я

Мама завжди мріяла жити на морі, і я, загалом, була з нею згодна, особливо коли не стало батька. Я бачила, що їй сумно, і все про нього нагадує,

Можливо, моя історія здасться абсурдом, але щоб мене зрозуміти, треба народитися мною. Зростала я без батьків, виховували тітка і бабуся від батька, в обох були явні відхилення в психіці,

Я пов’язала своє життя не з тим чоловіком. Тепер про це дуже шкодую. Все почалося три роки тому. Ми познайомилися, майже одразу почали жити разом. Все почалося після того,

Ситуація не з простих. Вже рік, як живу з дитиною у своїх батьків, завдяки сім’ї чоловіка та самому чоловікові. Справа в тому, що коли ми побралися, свекри пообіцяли

Я знаю, що я не одна, хто не може ужитися зі свекрухою. Але сподіваюся, мене зрозуміють. Вже майже рік спільного сімейного життя, як не можу порозумітися зі свекрухою.

До мого чоловікова вкотре загравала касирка у супермаркеті. Начебто ситуація безглузда, але ніколи не можна бути впевненою на сто відсотків, що зрада обійде твій шлюб стороною. Я помітила

Від батьків дружини залишилася дача, якій уже понад сорок років. Мені там подобається, місце гарне, поряд ліс, річка, гриби, риболовля. Але з сусідами постійно не щастить, з одного

Ми з чоловіком будуємо будинок. І все б нормально, але фінанси йдуть з боку мого і тільки мого. Чоловік мало заробляє, але будинок будує майже один, іноді допомагають