Життєві історії

– У мене старенька мама, я пізня дитина. І покинути маму я не могла в жодному разі. Антон із цим погодився та переїхав жити до нас

Мій поки що чоловік родом з іншого міста. Давним давно його відправили до нас на термінову службу. Відслуживши, він повернувся…

2 роки ago

Ганна стояла на касі й пояснювала пенсіонерці, чим «Теляча» ковбаса відрізняється від «Філейної», аж раптом почула нестямний жіночий крик із підсобки. Дівчина одразу здогадалася, що це господиня магазину, як зазвичай, через чорний вхід зайшла. «Тільки от, чому вона кричить?». Аня згадала про кошеня і, сказавши пенсіонерці, що зараз повернеться, кинулася в підсобку, розуміючи, що зараз доведеться пояснювати Валентині Павлівні, що кошеня робить усередині магазину і чому воно лежить на її дивані

Маргарита Іванівна зібралася вже йти, як раптом почула дивний шум у спальні. — Ти не одна, чи що? - насупилася…

2 роки ago

Павлик чекав діда внизу, потім разом пішли до дверей, але тут їм напереріз кинулася якась жінка з сумками, кинулася, майже вже випередила, але тут послизнулася і з усього маху пірнула пінгвінчиком уперед, розтяглася, розкинувши руки й охаючи. Сумки вдарилися об обмерзлий асфальт, у них щось задзвеніло. По снігу розпливлася криваво-червона пляма, запахло варенням. — Малинове… – видихнула жінка. – Шкода

До поліклініки йшли мовчки. Павлик пихтів, ледве-ледве встигаючи за дідом, а той широкими кроками через кучугури і замерзлі калюжі рухався…

2 роки ago

Ресторан «Чайка» зустрів їх гулом голосів і дзвоном келихів. Любка розстаралася – зал прикрашений сріблястими кулями, на столах – крохмальні скатертини, живі квіти у високих вазах. — Іринка! – пролунав верескливий вигук, і до них підлетіла сама винуватиця торжества. – Нарешті! А ми вже зачекалися! Любка, як завжди, сяяла: срібляста сукня до підлоги, хитромудра зачіска, помітний макіяж. Поруч із нею крокував Колюсик – увесь такий інтелігентний, у модному костюмі і з метеликом

— Іринко, ти чого там копаєшся? - пролунав із передпокою нетерплячий голос Павла. - Запізнимося ж! — Іду-іду-іду! - Ірина…

2 роки ago

— Я живу он там, – Валя показала в бік сусіднього будинку. – На п’ятому поверсі в третьому під’їзді. Мені вдома стало нудно, і я вирішила піти погуляти. Там за нашим будинком на площі ялинка красива, ошатна. Я ходжу її дивитися. Удома в мене немає ялинки. – Валя зітхнула, присівши на лавочку поруч із Ларисою. — Ось як… А чому твої батьки не стали ставити ялинку? – запитала Лариса, роздивляючись Валю. Одягнена дівчинка була простенько, але акуратно. Пуховичок, чобітки, шапочка – все було в гарному стані. Не схоже було, що вона з неблагополучної сім’ї.

Тридцять перше грудня 2020 року. Лариса поверталася з роботи. Місто виблискувало різнокольоровими вогниками, готуючись до зустрічі найулюбленішого багатьма свята -…

2 роки ago

— І ось майже з самого початку того свята почалося: «А пам’ятаєш, Ігорьку, як ми запалювали?», «А пам’ятаєш, як нас твоя мама в ліжку застала?» Боже, і всім смішно. І нічого, що я сиджу тут же, поруч. Напевно, у них у компанії вважається це звичайною справою, але мені було дуже неприємно, – згадує Віра. — А Ігор якось намагався це припинити? – цікавиться подруга. — Намагався, хмурився, просив перестати. А толку? Дами підпили, одна просто при мені почала вішатися на мого чоловіка

— Він наполегливо збирається, вчора, по-моєму, гроші переказував, знаю, що там скидаються, - сумно каже Віра подрузі. - І головне,…

2 роки ago

Чоловік вигнав дівчину на вулицю, просто несподівано. То була його квартира. А Ніна в нього жила рік і не думала, що вона з маленького селища. І свого житла немає. Адже ніхто такого не чекає

Одна дівчина разом зі своїм коханим щодня проходила повз зупинку на околиці. І там увесь час вешталася жебрачка-бозхатько. З розпухлим обличчям,…

2 роки ago

Вони перезнайомили своїх родичів, умову нареченого та нареченої, відсвяткувати весілля у вузькому сімейному колі, було батьками беззастережно та одноголосно схвалено та боячись, що хтось може раптом і передумати, для одруження був обраний перший із можливих вільний день

Чоловік повернувся додому і прямо з порога, не знявши ні взуття, ні верхнього одягу, запитав: – Олено! Нам треба серйозно поговорити. Я…

2 роки ago

Радісно посміхаючись, Марина забігла в офісну будівлю і попросила охоронця не попереджати чоловіка про її візит. Той розуміюче підморгнув. Марина увірвалася в кабінет і застигла як статуя, її чоловік був там у розстебнутій до пупа сорочці. Краватки на шиї не спостерігалося, а поруч із ним – незнайома блондинка в блузці, на якій не завадило б застебнути кілька ґудзиків. Її піджак валявся на підлозі. Сцена була настільки недвозначною, що ні про які виправдання й мови не йшло

Спопеляючим поглядом дивилася Марина на чоловіка, який поспіхом застібає сорочку: «Я дивлюся, ти вже розпакував свій подарунок»? Поруч натягувала піджак…

2 роки ago

– Я хотів влаштувати тобі свято. Привітати якось незвично. Вирішив прибратися, випрати і приготувати святкову вечерю. Взяв відгул, завантажив пральну машину, сходив на ринок Тобто, спочатку сходив на ринок, купив телятину, а вона потекла

У хаті підозріло пахло підготовкою до свята. Це Маруся зрозуміла, ще не ввійшовши до передпокою. По сходовій клітці їдко тягло…

2 роки ago
Show more Posts
Show previous Posts