Життєві історії

— Так адже тоді ще не було сорока днів Богдану, не можна дитинці ім’я було його давати, із собою б забрав! — пояснила свекруха Даші з таким виглядом, ніби та забула таблицю множення. — Досить зніматися, піди назустріч родині, ти одна хочеш “бабським” ім’ям бідного хлопчика назвати

Сварка зі свекрухою вийшла безглузда. Чоловік, звісно, заводив розмову про те, щоб назвати сина Богданом, як його батька, але Даша…

3 місяці ago

П’ять місяців ми боялися від неї відійти, танці з бубнами навколо неї водили, про своє життя забули геть, підтримували, до життя повертали. А на шостий місяць, коли навіть у спадок ще ніхто не вступив, мама привела до хати мужика? Це добре, правда? А тепер минуло вісім місяців, і ми дізнаємося, що мама — наречена

— Нам просто не віриться. І сестра в шоці, і мій чоловік, і його родичі. Чесно кажучи, мені так прикро…

3 місяці ago

– І дружили ми з тобою не один десяток років. Вважай, з дитячого садка разом. – Щось ти не згадала про це, коли з моїм чоловіком… крутила. – Таню, от зараз би згадувати знову мені мою дурість. Я вже за неї розплатилася, не треба вдавати із себе суддю. Я знаю, що тебе підвищили, машину он нову купила нещодавно

Матір Тетяни і бабуся вірили, що жіночої дружби не існує. Тому й на подружок Тані завжди скоса дивилися. Поки дівчатка…

3 місяці ago

Ось і догулялася: у 16 років принесла в пелені Антона і, на жах матері, навіть ім’я батька назвати не змогла. Тікаючи від ганьби, Ганна Іванівна разом із донькою та онуком переїхала в інше місто й влаштувалася викладачем у місцевий коледж, до якого й доньку змусила вступити

— Я… мама твого чоловіка Антона. Катериною Анатоліївною мене звуть. Але ти можеш називати мене просто Катею. — Матері мого…

4 місяці ago

Наважилася Марія на дитину для себе від донора, штучним методом. Синочок вийшов — на диво. Ні на мить не пошкодувала, що зважилася. Вдома із задоволенням відсиділа півтора року, ні в чому не мала потреби, бо й заощадження були, і квартири здавала. А потім найняла двох нянь і вийшла на роботу

— Я думала, що таке буває лише в молодості, коли одружуються зовсім юні, а матері хлопців не можуть змиритися, що…

4 місяці ago

– Софіє, я розумію, розлюбили, розлучилися, але що це за вигадка з дітьми? Ти хвора на голову? – Мамо, ти чого панікуєш? – відповідала доросла дочка телефоном. – Розумієш, вони будуть не з ним, а з його мамою, з бабусею. – Хочеш, будуть із тобою? – посміхнулася Софія

– Софіє, я розумію, розлюбили, розлучилися, але що це за вигадка з дітьми? Ти хвора на голову? – Мамо, ти…

4 місяці ago

– Ну, прізвище… Це як печатка. Типу, ми тепер одне ціле, – Максим виглядав збентеженим. – Максиме, любий, ну яка зміна прізвища в двадцять першому столітті? – Аня зітхнула. – Послухай, моє прізвище – це частина мене. Це моя родина, моє коріння. Я не хочу його втрачати

– Ти серйозно? – Аня відклала виделку в тарілку з недоїденим салатом і втупилася в Максима. Його тон був ображеним,…

4 місяці ago

– Фу ти, дідько! От налякав! Ти чого тут притулився? Ледь не гепнулася через тебе! — накинулася на нього Олена. – Я додому прийшов, Лєнко, — безхитрісно видав Геннадій і розплився в усмішці. – Додому? Коли в тебе почалася амнезія, Геннадію? Твій дім — в іншому місці! Забув? – А я повернувся, Лєнко. До тебе повернувся. Там у мене все. Немає більше любові, лише ненависть

Олена взяла за ручку новеньку валізу і покотила її до вхідних дверей. Внизу чекало таксі. «Аби нічого не забути!» —…

4 місяці ago

— Марійко, послухай мене уважно. Ти — моя дитина. Моя! І твоє середовище — це наш дім, наша сім’я. Розумієш? Марійка кивнула, але в очах стояли сльози. — А якщо я виросту… неправильною? — Тоді я буду любити тебе неправильною, — просто відповіла Ірина

Марійка притискала до живота новеньку куртку кольору стиглого мандарина і ніяк не могла повірити — це правда її. Не на…

4 місяці ago

– Зрадили мене обоє, виходить. А я і дивлюся, що найкраща подружка зовсім заходити перестала, очі безсоромні ховає. Обоє виявилися ненаситними. Один кидається на кожну спідницю, друга звикла волочитися по чужих чоловіках. Ідіть обоє з очей моїх геть, не хочу, вас знати! – закричала зопалу Тамара

Тамара дивилася на свою двадцятип’ятирічну доньку Мілану і з болем у серці розуміла, що втрачає її безповоротно. У її голові…

4 місяці ago
Show more Posts
Show previous Posts