Життєві історії

— Михайлику, що ж будемо робити? Відмовлятися від спадщини чи все ж іти до нотаріуса? Вітькові бабусин будинок не потрібен, я йому телефонувала, він сказав: щоб привести його

— Випадково дізналися, та й відносно недавно, — розповідає подрузі Ганна Олексіївна. — Виявляється, невістка наша пані заможна. Назбирала. І навряд чи б розповіла про це. — А

— Мишко, в суботу до нас моя сестра з чоловіком приїде, ти не забув? — Як? Вже цієї суботи? Насправді про це Михайло й не хотів згадувати, бо

— Гаразд, не на вулицю, а за місцем реєстрації її та дитини, – каже Людмила Аркадіївна. – А що треба було? І з цим боргом змиритися й усе

От живе собі хлопчик, цілком хороший хлопчик. Вчиться відмінно, батькам допомагає і навіть спортом займається. І всі навколо впевнені, що у цього хлопчика попереду велике і світле майбутнє,

— Ну от якби вона восени ці гроші в нас попросила, та ще, якби питання з Артемом вирішилося вдало. А ще краще, через рік би, але ні –

Валерія уявляла колишню дружину чоловіка такою собі панянкою в лахмітті, у стертому до дірок взутті. У неї обов’язково має бути пучок на голові, обличчя бліде, під очима синява.

— На 14 років він від мене старший, – розповідає шкільній подрузі, з якою зустрілася зовсім випадково Ангеліна, – спочатку здавалося – ось воно, вирішення всіх проблем, чоловік

— Мама нічого не каже, навпаки, сама запропонувала таку допомогу, я не просила і не наполягала. Але зате Рита мені вже всі мізки проїла, – засмучена Катерина. —

— Не дуже й він з’їжджати від мами хотів, це правда, — каже Ольга. — В принципі, мені свекруха зі свекром поганого теж нічого не зробили, добре жили,