Головна

Життєві історії

— Я, – заявив свекор дружині, – все життя на тебе дивлюся і дивуюся, як зручно ти влаштувалася. Загалом так, нові ввідні: речі свої зібрала і їдь геть. Ні, в моїй однокімнатній ні з дітьми, ні одна, ти жити не будеш. Я сина попереджу: нехай виїжджає. Він дорослий, і невістка працює. А я квартиру здам і житиму на ці гроші
Життєві історії 0
— Півтора року тільки спокійно прожили, – каже Дарина, – а два тижні тому поспіхом переїжджали. Чоловік тепер із батьком навіть розмовляти не хоче. А я і свекруху
Усі свята вони обов’язково відзначали разом. Брат, сестра, теща, свекруха, тесть, ,брати дружин, сестри чоловіків, були ще куми, які начебто і не родичі, але теж, як рідні. Народу набиралося стільки, що одного дня не вистачало, розтягували на два
Життєві історії 0
— Чому не поїдеш? Так не можна. Не будь егоїсткою! – Олеся почула роздратований голос сестри й одразу ж скинула виклик. Досить! Вона більше не дозволить принижувати себе.
— У директора в кабінеті штука така стоїть — глечик чи що… о-о-ось такий — ну наче сувенір — потри цей глечик, гроші одразу прийдуть. Кажуть, головний наш бухгалтер, як заходить до Олександра Тимофійовича, так і крутить цей глечик, так і крутить у руках, гладить його… от і багата вона, гроші завжди водяться
Життєві історії 0
Грошей, як завжди, бракувало. Тамара вже й не пам’ятає, коли таке було, щоб усі фінансові діри одним махом закрити. До того ж осінь 85-го видалася якоюсь важкою. Може,
Усе село насміхається, що донька її такому парубкові відмовила, їх із батьком зганьбила своїм вчинком. Сергій сусідський же з дитинства з Надею дружили. Вони ж були як дві ягідки на одній гілочці, і навіть зовні схожі! От би в них дітки гарні були! Та й у всьому Сергій хороший, дівки за ним табуном бігають, один, звісно, не залишиться
Життєві історії 0
— Як твоя доня, задоволена, що заміж вийшла, га Таню? Катерина, сусідка, стояла на ґанку з підібраним подолом спідниці і викручувала ганчірку у відро. — А тобі самій
Я, звісно, став брати на себе домашні справи, а з часом ці моменти стали виключно на мені. Дружина тільки прибирала інколи і дитину відводила і забирала зі школи, решту часу – соціальні мережі, подивитися якісь відео та новини в інтернеті
Життєві історії 0
Мене звуть Олег, мені 28 років. Зі своєю дружиною я познайомився в соціальних мережах, коли нам було по, приблизно десь, 12 років, ми з нею ровесники. Жили в
А потім, коли закінчив, то мама веліла піти в держустанову, щоб соцпакет був, біла зарплата і все таке. Ну, я і пішов. А там, знаєш, туга така, ну просто мухи дохнуть. Не можу я! І не виходить у мене нічого. Премію всім дають, а мені менше за всіх. Начальник постійно лає. Я там, як хлопчик підліток. Відчуваю себе неповноцінним
Життєві історії 0
— Чого розляглася, Олена? Іди котлети смаж. — Там усе є в холодильнику, тільки розігріти треба, – тихо відповіла Олена і знову взялася за читання. — Я не
— Ти де шлялася? Я тобі гроші на продукти залишав, чому так і лежать у тумбочці? Ти що, по магазинах не могла пройтися? Ви тільки подивіться, яка мені дісталася в дружини! Не виконує свої обов’язки і приходить затемна! Ти що, коханця собі завела?!
Життєві історії 0
Зі своїм чоловіком Єлизавета жила як із сусідом: давно забула вона про існування таких слів, як інтерес, пристрасть, симпатія і спільні прогулянки. Чоловік Олександр чоловіком значився лише на
Поліна слухає і киває головою. Це вона ще мовчить про те, що днями у двоюрідної сестри грошей у борг попросила. Не за іпотеку заплатити, не на життя, а віддати борг 12-ти річному синові. Заборгувала за оцінки
Життєві історії 0
— А хто ж сперечається з тим, що це неправильно? – втомлено каже Поліна, між колегами суперечка на тему: «Як стимулювати навчання дітей, якщо вони вчитися не хочуть».
— Отже, я слухаю, – сказав він, пригладивши волосся долонями, – хто пропав? Коли? — Наша донька, – Галина Макарівна не витримала і розплакалася, – наша Іринка! Якщо вона пішла в ліс… як вона там одна?! — Адже ви живете біля лісу, – кивнув головою Плотвинський.- А далі там річка, заливні луки та болота
Життєві історії 0
Тридцять років прожили в шлюбі Гриценки, а на тридцять перший послав їм Бог дитину. Галині було на ту пору п’ятдесят два роки, але вона не пішла на переривання,
— Ти одружуєшся! — Я?! – Ігор ледь не подавився лимоном. — Ти! У мого партнера є донька. Трохи молодша за тебе. Я, щоправда, її не бачив, але це не важливо. Головне – у неї є гроші! Татко подбав! Ти просто не уявляєш, скільки там
Життєві історії 0
— Як ти могла?! – Ігор влетів на кухню з перекошеним від гніву обличчям. Наталя в цей час смажила сирники. Крик сина застав її зненацька. Вона злякано обернулася,

You cannot copy content of this page