Невістка з’їла вже дев’ять млинців і випила дві чашки кави, і тепер з цікавістю дивилася продовження улюбленого серіалу по телевізору. Вона, звичайно, могла б дивитися серіал і в кімнаті
Вже була дев’ята ранку, а Наталя Сергіївна ще не снідала. Вона тихенько сиділа у своїй кімнаті і чекала, коли невістка піде з кухні. Але та не поспішала йти.
— Чоловік мій уже відверто сміється з зятя, каже, що він, напевно, тупуватий, – усміхається Анастасія Сергіївна. — Може, правда, не тягне? — Та ні ж, він дуже начитаний, інтелектуал, але… це не професія. Сидіти і в’їдливо перебирати папірці? Це робота для мужика, у якого сім’я? Він ще й повільний. Знає багато, всі його знаннями користуються, але рухають спритніших і мобільніших
— А я їй кажу, що його старання на хліб не намажеш. І за квартиру ними не розплатишся, – сердиться Анастасія Сергіївна. – Ну що сім’ї з тих
— Чого ти хочеш? Грошей? — Можна, я поїду з тобою? – запобігливо посміхаючись, запитав він. — От іще! Як я тебе чоловікові пред’явлю? – обурилася Марія. — Оленка казала, що немає в тебе ніякого чоловіка! Тому ти й не спілкувалася з нею, заздрила! — Ти при своєму розумі? Що ти таке несеш! – здивовано подивилася на нього Марія, – Я? Заздрю?! Чому? — Я просто хочу, щоб мене вислухали. Мені погано. Дуже! Я жити не хочу! – зізнався він, повісивши голову.
Сестри перестали спілкуватися незабаром після того, як молодша – Олена, знайшла собі чоловіка, молодшого на десять років. Звісно, сьогодні різницею у віці нікого не здивуєш, але обранець Олени
– Бабуся, та все загалом нормально, що це ви так сполошилися? – Ігор обійняв бабусю, – Ідемо в будинок, сніг мете, а ти тільки пальто накинула, холодно ж! Ти що раптом так розхвилювалась?
– Ігорю, багажник! Відкрився багажник, зупини машину, – Марина вигукувала, але сама вже розуміла, що все пропало! Речі на ходу з багажника висипалися на трасу, і машини, що
– Христя, навіщо тобі стільки ковбаси? – питає чоловік у дружини, яка у свій продуктовий візочок поставила кілька видів не дешевої ковбаси. – Що ти задумала?
– Христя, навіщо тобі стільки ковбаси? – питає чоловік у дружини, яка у свій продуктовий візочок поставила кілька видів не дешевої ковбаси. – Що ти задумала? Дружина лише
І ось теща повертається до нас. Мене відразу починає все в її поведінці дратувати. Зриваюся, на дружину, на тещу, отримую відповідь на запитання, чому вона не живе у себе вдома. Виявляється вона хоче жити тут. Ну що тут ще сказати, хоче так хоче. Каже продасть ту квартиру, де її син живе, і купить тут і переїде. Кажу що замучила вона в моє життя лізти. Дружина ж знову сина довіряє мамі набагато більше ніж мені. Я злюся
Кілька років тому познайомився з майбутньою дружиною. Жила вона на той час одна у своїй квартирі, я у своїй. Ровесники, обидва з хорошим достатком, матеріальних проблем немає. Відразу
– Вантажимо в машину продукти, – каже Ольга, – намагаємося привезти все, що необхідно. Пенсія у мами Макара – копійки, та, багато чого вона вирощує на городі, але дітям зараз подавай і ласощі, і молочку, і інше. Гроші переводимо на картку, а як інакше
Пам’ятаю, що у мене було таке гарне дитинство з шикарними канікулами в дитячих таборах для відпочинку, а якщо вже я і залишалася в місті, то усім двором гуляли
Саша не дуже вірила в цю ідею, але вони з Людмилкою створили акаунт на сайті знайомств, де розписали свою ідею. У винагороду обіцяли або безперешкодно бачитися з дитиною і повноцінно брати участь у вихованні без замаху на гаманець і серце чоловіка (може ж і чоловік мати потребу в дитині, але не мати бажання пов’язувати себе узами шлюбу), або, якщо дитина йому, навпаки, не потрібна, відсутність будь-яких претензій плюс щедру матеріальну винагороду
Саша була відверто негарна: висока, з широкими плечима і довгими руками, безбарвними бровами і великим носом. Спочатку вона намагалася крутити кучері зі свого рідкого волосся і вбиратися в
Дачу вони купили, але взимку, просто напередодні Нового року, чоловік пішов від неї до своєї аспірантки Аліни. Женя не особливо здивувалася, давно вже підозрювала, що не просто так він став на роботі так засиджуватися. Було гірко, прикро, але соплі розводити Женя ніколи не любила, загартувалася ще в дитинстві, коли зростала без батька на околиці міста, з мамою, яка вічно працювала і не мала нікого за неї заступитися. Тому посумувавши кілька місяців, вона вирішила перенаправити свою енергію в інше русло і зайнялася дачею
— Ми з вами не зустрічалися раніше? Євгенія вже кілька днів придивлялася до Олександра, намагаючись зрозуміти, де вона раніше бачила ці пронизливі яскраві очі. Сам він був непоказний:
От якщо Ваш син виросте і буде дуже неправий. Дуже. Ви б хотіли, щоб його пробачили й дали йому шанс на це ось саме щастя, про яке Ви зараз говорите?
До родзали надходила молода жінка. Її чоловік уже втретє викладав кульки з об’ємної сумки, сумно зітхав, складав назад, а потім викладав знову. – Куди ж ми поклали ці

You cannot copy content of this page