Життєві історії
— У мене весілля, а мама каже, що навряд чи вирветься навіть на годинку, уявляєш, як мені? – скаржиться подрузі Христина. – Наречена, у якої з боку рідні
— Навіть не хвилюйтеся, я в усьому молодим сама допоможу і квартиру віддам бабусину, – запевняла мама нареченого моїх батьків напередодні нашого з ним весілля, – ще чого,
Поліна зовсім перестала впізнавати свого чоловіка. Наче б людину підмінили. Ні за того вона заміж виходила і ні тому у вірності клялася. Михайло перетворився на справжнісінького егоїста, який
– Погано приготувала, мені не подобається, – Володя дивився на салат і старанно вдавав, що йому навіть погано стало. – Не подобається – не їж, – відповіла Олена,
– Все, я від тебе йду! – тільки-но зайшовши у квартиру, сказав Сергій дружині та поліз у шафу по валізу. – Йду назавжди. – Слава Богу, – несподівано
Катя знову з’явилася в місті – вона йшла вулицею в елегантному пальті, в червоних чобітках на каблучках і в сонячних окулярах. Вона сама розуміла – через десять років
Подружжя Єгор і Ганна Василенки познайомилися на Великдень. Зараз вони були разом уже шістнадцять років, і Великдень був одним із найулюбленіших свят у їхній родині. Незважаючи на те,
Коли я закінчила школу в рідному Дніпрі, то задумала поїхати вчитися далі до Києва. А що? Бали в мене пристойні, на бюджет вступлю легко. А батьки обіцяли допомагати.
Сестрі чоловіка 21 рік, вона вирішила нас із чоловіком вшанувати своїм візитом і навіть привела для знайомства свого нареченого. Нареченому, до речі, теж не набагато більше років, цілих
Телефон задзвонив у найбільш невідповідний момент. Наталя якраз закінчувала фарбувати останнє яйце, акуратно виводячи візерунок із квіточок і завитків. — Алло, – притиснула вона слухавку плечем до вуха,