Життєві історії
— Так і заявила, що хоче відпочити, привести до ладу нерви. Мовляв, чекайте. Не хочете чекати? Подам на розлучення, вийду на роботу і стану аліменти платити, – хитає
— Валюшо, я тут продуктів накупив, стіл будемо накривати, син сьогодні наречену приведе знайомитися! Федір сяяв як червоне сонечко, лисина виблискувала, відбиваючи світло від лампочки в передпокої. Він
Під ранок Тетяні наснився дивний сон: ніби син її, Андрій, стоїть на ґанку і стукає у двері. Вона схаменулася, різко схопилася і, йдучи босими ногами, побігла до дверей. Знесилена
Олена ще раз піднесла телефон до очей, намагаючись вгамувати тремтіння в пальцях, щоб розгледіти як слід цифри. Їх було багато, різних, вони плуталися, розбігалися, ховалися одна за одну.
— Марія показувала пальцем на купку білосніжних осколків на підлозі. Ця купка колись була кавником із найтоншої англійської порцеляни. Той самий кавник, через який Марія посварилася зі свекрухою.
— Мамо, а тато знову гроші брав… Лариса кинулася до шафи. Знайшла заховані серед речей гроші, перерахувала. Так і є — не вистачає п’яти сотень! Сума начебто й
Сім’я Іванчуків накопичила грошей і зібралася змінити свою хрущовку на що-небудь пристойне. У передчутті Івананчук купила кішечку Грету, породисту білу з родоводом, який сягає углиб століть. Щоб як
Бабусі звично зібралися біля магазину. Не вистачало тільки їхньої очільниці — баби Тосі. Вони любили дружно пройтися між продуктовими рядами, пообговорювати ціни, порадити одна одній, що краще купити.
— Привіт, Дімо, це тато! — Який тато? — Що значить, який, твій рідний, справжній. — Кравчук чи що? — Він, Андрій Михайлович, власною персоною. Прошу любити і
«Нічого не знаю, у графі «батько» Ви вказані, забирайте близнюків!» Через три роки після розлучення я раптом став батьком двох новонароджених хлопчиків. Сам винен, офіційно розлучатися треба було!