Життєві історії
Віра Матвіївна та Юрій Андрійович відзначили перлинне весілля. Вони повернулися з ресторану задоволені та трохи втомлені. Віра поставила букети квітів у вази, сіла в крісло і сказала: –
Ірина Федорівна мовчки, з ледве вловимим сарказмом дивилася, як зять, дочка та її онук Ігор збираються додому. Діма одягнувся сам, допоміг малюкові Ігорчику застебнути куртку і натягнути чобітки.
Життя Євгена Васильовича Жарка перевернулося догори дном. Його дружина, Вікторія, зрадила йому після двадцяти п’яти років шлюбу, одразу після їхнього срібного весілля, що гучно відзначили в ресторані за
— Ох, і вилаяла ж я маму за це! Та тепер їй, бачте, просто незручно відмовлятися від своїх слів. А терпіти тітку з її забаганками — це, виходить,
— Алло! Марисько, ти вдома? Ми їдемо… — почувся у слухавці голос Андрія. — Звісно, вдома. Давайте, приїжджайте швидше… Чекаю з нетерпінням! — лагідно промовила Марина. — Марино,
Тетяна крутилася на кухні та поглядала у вікно. Сьогодні вона чекала гостей. Приїжджала її єдина племінниця! Стіл був накритий, а свіженький пиріг стояв під рушником. Марійку, доньку рідної
Андрій був майже одружений. З Марією він жив вже рік у її квартирі. Там вже були його речі, і спати він теж приходив туди. Виняток становили вихідні. У
Олена, коли син одружився, зраділа. Але її радість тривала недовго. Невістка виявилася із сюрпризами. Сину Олени Олексію вже було під тридцять І він начебто навіть не думав про одруження.
Дмитро звільнився з роботи. Точніше його звільнили. І що тепер робити, чоловік не знав. Нещодавно у них із дружиною народилася донька, тож Вірочка не працювала, а Дмитро став єдиним
Ольгу Іванівну проводжали на пенсію. Вона сиділа в центрі великого кабінету начальника перед усім колективом своїх колег, а вони, стоячи, висловлювали і жаль, і подяку за добру, сумлінну