Життєві історії

— Я не знаю, чому маму зовсім не хвилювало все життя житлове питання, — розповідає Тамара. — Пливла за течією, мабуть. Хоча все чудово знала. — І що

Алла переживала нелегкі часи. Після розлучення з чоловіком вона знову повернулася до рідного селища, де на неї чекала безмежна любов улюбленої бабусі, яка обожнювала і саму Аллу, і

Наче грім серед ясного неба, пролунав у слухавці голос сестри: — Дмитрику! Братику, ти тільки не хвилюйся… Від цих слів Дмитра мороз пробіг по шкірі. Він знав: коли

Якось до дідуся Михайла Васильовича, нашого шанованого вчителя літератури, зазирнула до вчительської молода секретарка. «Михайле Васильовичу, вас до директорки, — мовила вона, — терміново». Він повільно відклав свою

— Це треба бути зовсім без клепки в голові, — вважає Діана. — Піти у відпустку по догляду за дитиною без виплат узагалі, при тому, що в сестри

Чоловік зібрав речі у старий коричневий чемодан і пішов після того, як зухвала білява дівиця заявилася до них у квартиру зі знімком УЗД, що свідчив про те, що

— Ну що ж, Оленко, не знайшла я той сервіз, — сказала я після безуспішних пошуків, відчуваючи розчарування. — Гаразд, Бог із ним. Головне, ікона — вона хоч

— Дідусю, а що це? — онук Артемко обережно дістає зі старої валізи пожовклий конверт. Микола Степанович поправляє окуляри, вдивляється. На конверті — його ім’я, написане знайомим почерком.

Гуркіт, що донісся з кімнати, змусив Тетяну Андріївну кинутися туди, мов на пожежу. Серце її стиснулося від тривоги — чи не сталося чого з Валерієм Івановичем? Він же

Федір Петрович, повернувшись додому з роботи, прямо на ґанку спотикнувся об велику, немов гора, валізу. Поруч з нею стояла картонна коробка з-під телевізора, недбало перев’язана старою білизняною мотузкою.