Життєві історії

Після появи дитини я чула ці слова кожного дня… Повертаючись додому з роботи, він першою справою йшов мити руки і до дитини. Ігноруючи накритий стіл і соціальні мережі.

Від того, що моя двоюрідна сестра Віта з чоловіком і донькою переїжджає в місто, я дізналася від своєї мами. Розповіла мама про це радісно і натхненно: — Ви

— Ось візьму і буду щасливою! – сказала вголос Тетяна стоячи у закипівшого чайника, – прямо зараз. Час був десь п’ята ранку, всі спали. Спав чоловік, розкидавшись від

Моєму синові Славіку 20 років. Півроку вже як він зустрічається з якоюсь дівчиною, а мені ще навіть не познайомив з нею. Я знаю лише те, що дівчину мого

Марина любила своїх чоловіка та хлопців. Всі троє були високі, міцні, і великі любителі поїсти. Чоловік працював в охороні. Старший син займався боротьбою. Молодший із першого класу захоплювався

— Ти зовсім з дубу впала? Це йому зараз 48 і він якось виглядає, а потім що? Років через 10? Йому майже 60 років – старпер, а тобі

Поїхала за чужий рахунок? — Роби що скажуть. Саме ці слова почула на відпочинку від своєї невістки Надія Дмитрівна. Всі 14 днів поїздки вона чинила опір як могла,

— Ти сама прийшла на тих же умовах, сама на шию мамі сіла, та ще й дитину свою привела, – почула я від рідного брата. Так, та не

Сашко, що повернувся додому пізно вночі, не застав дружину. Його зустріла мати. Хміль разом злетів з Олександра — позбутися дружини та дітей він зовсім не хотів, а життя

— Діду, а ми дуже бідні? — З чого ти взяла? — Бабуся сказала, як ми з тобою в лазню підемо, вона мене постриже. — Навіщо? — А