У вітальні стояв величезний круглий стіл, за який три сестри й сіли. Катерина принесла з кухні чашки, чайник, заварник і коробку цукерок. Поки Тома мила руки, Марія прошипіла сестрі: — Приїхала в гості з порожніми руками, ось тобі й багачка. — Тому й багачка, що скупувата
— Ой, дивись, Маріє, Тамарка на таксі приїхала, багачка наша, — пробурмотіла Катерина, визираючи у вікно. — Гроші дівати нікуди, от і катається, тут іти-то два кілометри, —
У маленької Ганни-Софії, починаючи з імені, все дійсно цікаве і незвичайне. Вона поки не розуміє цього. У неї три набори бабусь і дідусів, у неї молоді та веселі батьки і взагалі, кажуть, що вона дуже дивним чином з’явилася на світ: не в лікарні, як усі діти, а коли мама з хрещеною пішли поливати квіти
— Іринко, Іринко, ти що робиш? — Галина Миколаївна стояла в передпокої, тримаючи в руках сумку та пакет із продуктами. Дивно, але у відповідь – тиша. Галина Миколаївна
— Мамо, а навіщо нам прабабуся, якщо у мене є бабуся Олександра і бабуся Любов? — заявила Ліза з претензією в голосі, наче щось не розуміла. — Як навіщо?! Вона моя рідна бабуся, а для тебе — прабабуся, в гості їде побачитися. Я ж розповідала тобі про неї
Ліза посадила свого улюбленого ведмедика в крісло і пригрозила йому пальчиком: — Ось тут і сиди, бо приїде пра-ба-бу-ся і займе твоє крісло. Катерина чула бурмотіння семирічної доньки
— Я… Я вам дуже вдячний. Ось, візьміть, будь ласка, — хлопець дістав усі готівкові гроші – близько трьох тисяч. — Не треба, — Сергій відсторонився. — Мені не гроші потрібні. — Але чому? Ви ж могли просто залишити гаманець собі… — Не моє, — просто відповів чоловік. — Іди давай
— Максиме, зізнайся, навіщо тобі це? — колега уважно дивився на Максима, — немає чим зайнятися? — Чому немає чим? Турбот вистачає, — усміхнувся той, — просто… це
— Ми не винні, що закохалися одне в одного, — запевняв її Дмитро, наче відмахуючись від провини. — Не треба було від’їжджати так надовго. Катерина не пробачила ні Дмитра, ні подругу. Вона не вимовила ані слова: просто зібрала свої речі й поїхала. І вони не спілкувалися довгих двадцять років
Коли Віра запрошувала Катерину в гості, вона плекала надію повернути втрачену дружбу, а не розтрощити життя і кар’єру єдиного сина. Хто б міг подумати, що старі стежки можуть
— Хочу привітати тебе. Я сьогодні була в жіночій консультації. Шість тижнів. Скоро ти станеш батьком нашої другого дитини.  Степан здивовано подивився на дружину: — Ти збожеволіла! Я не хочу! Нам одного сина вистачить! Озирнися навколо, яке життя важке, а ти придумала другу дитину
Пізній вечір п’ятниці. Сина Тимка Олена відправила спати, хоч він і опирався, адже завтра ж не до школи. Чоловік Степан дивився телевізор і задрімав на дивані. Олена вимкнула
— Ну, як твої справи, двічі бабусю? — з порога усміхався Єгор Сергійович, — вся в бігах, у турботах… Так, не дожив мій син до весіль дочок. Але й не думав, напевно, що твої улюблені дівчатка так тебе ображати стануть. — Та що ти таке кажеш? З’їхав з глузду зовсім, чи що, Сергійович? — замахала руками Надя, — у нас все добре
Надія Іванівна була щаслива у шлюбі. Жили вони з чоловіком мирно й спокійно, виховували двох дочок. Та в одну мить усе змінилося, коли чоловік не пережив чергового погіршення
— Привіт, імениннице! — радісно вигукнула Марина, почувши в слухавці слабке «алло?» давньої подруги, — з ювілеєм тебе! 50 років — не жарт! Життєвого досвіду вагон і ще пів життя попереду! Радості тобі! Щастя! Здоров’я
— Привіт, імениннице! — радісно вигукнула Марина, почувши в слухавці слабке «алло?» давньої подруги, — з ювілеєм тебе! 50 років — не жарт! Життєвого досвіду вагон і ще
Наближалася ніч, а мати так і спала. Оленці здався підозрілим її довгий сон. Вона підійшла до неї, торкнула за плече й зрозуміла, що мати вже ніколи не прокинеться. Всіма скорботними клопотами займалася тітка Галина. Оленка не плакала, їй стало легше без матері. Щоправда, вона про це нікому не говорила
Оленка повернулася з коледжу. Вчилася вона на перукаря. Мати спала на дивані, відвернувшись до стіни. У кімнаті на накритому столі безлад, а вона ж учора ввечері перемила весь
— Там одкровення, фантазії різні. Я думала, що такою дурницею хлопці страждають у підлітковому віці, а виявляється, ні. Дорослі сімейні чоловіки теж, виявляється, страждають. Пише про свою колегу. Детально. Як вона виглядає, як усміхається, як він уявляє… ну, всяке. Прямо розписує
Життя Алли останніми днями перевернулося догори дном. Вона вважала свій шлюб міцним і надійним, а тут… І начебто не зрада, а жити як раніше вже не виходить. —

You cannot copy content of this page